Кулієв Авди Овезкулійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулієв Авди Овезкулійович
туркм. Awdy Öwezkuliýewiç Kuliýew
Народився30 липня 1936(1936-07-30)
Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР
Помер10 квітня 2007(2007-04-10)[1] (70 років)
Осло, Норвегія
Країна Туркменістан
Діяльністьдипломат, політик
Alma materMagtymguly Turkmen State Universityd і Дипломатична академія МЗС РФ
ПартіяTurkmen Union of Democratic Forcesd, КПРС і Democratic Party of Turkmenistand
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулієв.

Авди Овезкулійович Кулієв (туркм. Awdy Öwezkuliýewiç Kuliýew; 30 липня 1936, Ашхабад — 10 квітня 2007, Осло) — радянський дипломат, російський і туркменський політик, публіцист, перший міністр закордонних справ Туркменістану[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Авди Кулієв народився в Ашхабаді в родині службовців. За освітою філолог. Після закінчення університету працював науковим співробітником Інституту мови і літератури Академії наук Туркменської РСР. Був стажистом-дослідником Інституту народів Азії Академії наук Туркменської РСР, незабаром завідувачем курсами російської мови при Радянському культурному центрі в Таїзі (1960—1971 рр.). З 1971 року працював в дипломатичному відомстві СРСР. Працював на різних дипломатичних посадах в посольствах СРСР в арабських країнах (1971—1987 рр.). Був тимчасовим повіреним у справах СРСР в султанаті Оман[3] та Державі Катар[4].

Працював в центральному апараті Міністерства закордонних справ СРСР. Був радником Управління країн Близького Сходу і Північної Африки МЗС СРСР (1987—1989 роки).

У 1990—1992 роках був міністром закордонних справ Туркменії. Пішов у відставку в 1992 році, виступаючи проти уряду президента Сапармурата Ніязова. 17 квітня 1998 був затриманий в Ашхабадському міжнародному аеропорту. Через кілька днів Президент Туркменістану Сапармурат Ніязов, виступаючи в США, публічно заявив, що Кулієв є злочинцем і терористом, пов'язаним з російськими спецслужбами. Після того, як інцидент з Кулієвим набув характеру міжнародного скандалу, співробітники російського посольства надали сприяння у звільненні Кулієва з-під варти і в його виїзді в Росію[5].

Проживав у Норвегії. У 2002 році створив опозиційне об'єднання «Союз демократичних сил Туркменістану» і очолив його[6][7].

Хворів на рак спинного мозку. 10 квітня 2007 року пішов з життя, в Осло. Вдові Авди Кулієва було відмовлено в дозволі поховати чоловіка на Батьківщині[8].

Автор книги

[ред. | ред. код]

Написав книгу: «Два роки в уряді. Тринадцять років в опозиції», видана у 2006 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.rferl.org/featuresarticle/2007/4/D70CA47E-28CF-449D-84DC-C534F67160BD.html
  2. ↑ КТО ОН, АВДЫ КУЛИЕВ?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2020.
  3. ↑ Посольство СССР в Омане. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 листопада 2012.
  4. ↑ Посольство СССР в Катаре. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 28 листопада 2012.
  5. ↑ Министру иностранных дел Российской Федерации Иванову И. С. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 22 березня 2020.
  6. ↑ До чого призвели чергові нововведення Президента Туркменистану у ділянці освіти?. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  7. ↑ Свідченням прогресу був сам факт виборів у Туркменистані, вважають західні спостерігачі. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  8. ↑ Власти Туркмении запретили въезд покойному оппозиционеру. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 22 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулієв_Авди_Овезкулійович&oldid=40128372