Очікує на перевірку

Куманченко Поліна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліна Куманченко
Ім'я при народженніПоліна Володимирівна Куманченко
Народилася8 (21) жовтня 1910(1910-10-21)
Музиківка
Померла2 лютого 1992(1992-02-02) (81 рік)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперія
 УНР
 Українська Держава
 СРСР
 Україна
Діяльністьакторка, кіноакторка
ЗакладХарківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
У шлюбі зПокотило Михайло Федорович
IMDbID 0474719
Нагороди та премії
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1971Народний артист СРСР

Куманченко Поліна Володимирівна (8 (21) жовтня 1910(19101021), Музиківка — 2 лютого 1992, Київ) — українська акторка. Народна артистка СРСР (1960). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1971).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась 8 (21 жовтня) 1910 року в селі Музиківці (нині Білозерського району Херсонської області) в родині залізничника. У 1929 році закінчила студію при Миколаївському російському драматичному театрі.

Протягом 19291931 років працювала в Миколаївському робітничо-селянському пересувному театрі, у 19321937  роках — в Харківському ТРОМі, у 19371961 роках — на сцені Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка.

З 1961 року — у Київському українському драматичному театрі імені І. Франка.

Обиралась депутатом Верховної Ради Української РСР IV скликання (19551959 роки).

Чоловік — актор Михайло Покотило (1906—1971).

Могила Поліни Куманченко

Померла в Києві 2 лютого 1992 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 52) разом з примою Київського Молодого театру Луїзою Філімоновою (1938—2008) — племінницею чоловіка Поліни Куманченко, яка була для неї замість доньки (своїх дітей у Куманченко не було).

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі: Харитина («Наймичка» Карпенка-Карого), Галина Романівна («Пам'ять серця» Корнійчука), Єлизавета («Ярослав Мудрий» Кочерги), Вірочка («Жартівники» О. Островського), Настя («Третя патетична» Погодіна), Маріне («Маріне» Бараташвілі), Сільвета («Романтики» Е. Ростана) та інші.

Вибрана фільмографія

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Народна артистка СРСР1960 року). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (за 1971 рік).

Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Митці України. К., 1992. — С.343;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.346;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.395;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.7355;
  • Жінки України. К., 2001. — С.238;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.288—289.

Посилання

[ред. | ред. код]