Кунько Антін Семенович
| Кунько Антін Семенович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 серпня 1874 Чернелів-Руський, Тернопільський район, Тернопільська область, СРСР  |
| Помер | 08 жовтня1964 М. Тернопіль |
| Країна |  ЗУНР.svg){kind=small} Австро-Угорщина, .svg){kind=small} II Польська Республіка |
| Національність | українець |
| Діяльність | селянин, громадський, політичний діяч |
| Посада | member of the Sejm of the Second Polish Republicd |
| Партія | УНДП |
Антін Семенович Кунько́ (27 серпня 1874, с. Чернелів-Руський, нині Тернопільського району Тернопільської області — 8 жовтня 1964 року, м.Тернопіль ) — український селянин, громадський, політичний діяч.
Народився 27 серпня 1874 року в селі Чернелеві-Руському [1] Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна).
За родом занять — селянин,[2] також був діяльним на освітянській та кооперативній ділянках роботи.
У 1911 - 1912 рр. за його активної підтримки збудовано Церкву Покрови Пресвятої Богородиці в селі Чернелів-Руський. Проєкт розробив архітектор Олександр Лушпинський, вів будівництво Дмитро Фалендиш з Тернополя, парохом був отець Микола Михалевич. Половину суми на будівництво храму пожертвував митрополит Андрей Шептицький.
На початку 1919 року обраний делегатом доповненої Української Національної Ради ЗУНР від Тернопільського повіту[3]. Тоді також був членом УНДП.[4] Входив до числа активістів «Подільського союзу кооператив», який діяв від 14 грудня 1923 року в Тернополі.[5]
Обраний послом до Сейму II-ї Речі Посполитої у 1928—1930 роках від Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).[1] 12 березня 1930 року разом з послом о. Леонтієм Куницьким брав участь у віче у приміщенні «Міщанського братства», скликаному повітовим комітетом УНДО в м. Тернополі.[6] 19 вересня 1930 року був арештований польською владою, безпідставно звинувачений за антидержавні промови на вічах; просидівши 19 діб в тюрмі у Тернополі, був відпущений на волю.[7]
Як свідок був викликаний до суду 28 січня 1932 року у справі арештованого владою українського посла д-ра Івана Заваликута.[8]
21 грудня 1934 року головував на Повітовому народному з'їзді в Тернополі, під час виступу приділив увагу покійному Михайлові Грушевському.[9] 5 травня 1935 року мав бути обраним членом волосної ради у Великих Бірках, однак через незаконний спротив представників польської влади цього не сталося.[10] Тому 8 травня в середу посол д-р Степан Баран та член воєводського самоуправного виділу професор Ілярій Брикович подали звернення з цього приводу («інтервенція») до воєводського уряду.[11] Працював на посаді директора «Українбанку» в Тернополі (1935).
Проживав у с. Чернелів Руський до кінця 1959 року. Останні роки життя з 1960 р. по 1964р. провів у родині сина Володимира в м. Тернопіль, де і помер 8 жовтня 1964 року. Похований в гробівці родини Антіна Кунька в с. Чернелів Руський ( тепер Тернопільський р-н, Тернопільська область).
- ↑ а б Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович… — С. 282.
- ↑ Лазарович М. Друга столиця ЗУНР [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.
- ↑ Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 85.
- ↑ Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року) [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Матейко Р., Щербак Л. Подільський союз кооператив (ПСК) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 104—105. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ З політичного життя[недоступне посилання з липня 2019] // Діло. — 1930. — Ч. 67 (26 березня). — С. 3.
- ↑ Посол Кунько на волі[недоступне посилання з червня 2019] // Діло. — 1930. — Ч. 230 (16 жовтня). — С. 3.
- ↑ Розправа проти б. послів прал. о. Куницького та д-ра Заваликута[недоступне посилання з липня 2019] // Діло. — 1932. — Ч. 21 (30 січня). — С. 4.
- ↑ Повітовий Народній З'їзд у Тернополі[недоступне посилання з липня 2019] // Діло. — 1935. — Ч. 2. (2 січня). — С. 3.
- ↑ Вибори до повітової ради у Бірках Великих, пов. Тернопіль[недоступне посилання з липня 2019] // Діло. — 1935. — Ч. 119. (9 трав.). — С. 4.
- ↑ Інтервенція у тернопільському воєвідстві[недоступне посилання з липня 2019] // Діло. — 1935. — Ч. 122 (12 трав.). — С. 1.
- Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282. — ISBN 966-528-199-2.
- Тернопіль — столиця [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Антін Кунько[недоступне посилання з липня 2019] // Libraria.ua
- Чернелів-Руський