Перейти до вмісту

Кунін Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кунін Володимир Володимирович
Народився19 червня 1927(1927-06-19)[1][2]
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер4 лютого 2011(2011-02-04)[1][2] (83 роки)
Мюнхен, Німеччина
  • рак легень
  • ПохованняМюнхен
    Громадянство СРСР
     Росія
     Німеччина
    Діяльністьписьменник, сценарист, прозаїк, драматург
    Роки діяльностіз 1961
    IMDbnm0475171

    Кунін Володимир Володимирович, справжнє прізвище Фейнберг (19 червня 1927(19270619), Ленінград — 4 лютого 2011, Мюнхен[3]) — російський письменник, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР (1982). Член Спілки кінематографістів Росії, Союзу письменників Росії. Почесний член Міжнародної асоціації письменників і публіцистів.

    Син кінорежисера і сценариста В. Б. Фейнберга.

    Закінчив Вищу школу тренерів при Інституті фізкультури та спорту ім. Лесгафта (1954). Працював водієм таксі, артистом «Союздержцирку».

    Широку популярність придбав, завдяки кінострічкам, знятим за його книгами і сценаріями. Серед них: «Хроніка пікируючого бомбардувальника» (1967), «Интердівчина» (1989), Ті, що зійшли з небес (1989), українська стрічка «Ребро Адама» (1990), «Чокнуті» (1991), «Сволота» (2005), «Правосуддя вовків» (2009) і багато інших. Всього за сценаріями Куніна знято більше двох десятків кінокартин.

    З 1994 р. жив у Німеччині. Пішов з життя 4 лютого 2011 року в Мюнхені.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    3. Вести. Ru: В Мюнхене скончался писатель Владимир Кунин. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 2 березня 2013.

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.98-99.

    Посилання

    [ред. | ред. код]