Кунін Володимир Володимирович
Кунін Володимир Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 19 червня 1927[1][2] Ленінград, РСФРР, СРСР | |||
Помер | 4 лютого 2011[1][2] (83 роки) Мюнхен, Німеччина | |||
Поховання | Мюнхен | |||
Громадянство | СРСР Росія Німеччина | |||
Діяльність | письменник, сценарист, прозаїк, драматург | |||
Роки діяльності | з 1961 | |||
IMDb | nm0475171 | |||
| ||||
Кунін Володимир Володимирович, справжнє прізвище Фейнберг (19 червня 1927, Ленінград — 4 лютого 2011, Мюнхен[3]) — російський письменник, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР (1982). Член Спілки кінематографістів Росії, Союзу письменників Росії. Почесний член Міжнародної асоціації письменників і публіцистів.
Син кінорежисера і сценариста В. Б. Фейнберга.
Закінчив Вищу школу тренерів при Інституті фізкультури та спорту ім. Лесгафта (1954). Працював водієм таксі, артистом «Союздержцирку».
Широку популярність придбав, завдяки кінострічкам, знятим за його книгами і сценаріями. Серед них: «Хроніка пікируючого бомбардувальника» (1967), «Интердівчина» (1989), Ті, що зійшли з небес (1989), українська стрічка «Ребро Адама» (1990), «Чокнуті» (1991), «Сволота» (2005), «Правосуддя вовків» (2009) і багато інших. Всього за сценаріями Куніна знято більше двох десятків кінокартин.
З 1994 р. жив у Німеччині. Пішов з життя 4 лютого 2011 року в Мюнхені.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Вести. Ru: В Мюнхене скончался писатель Владимир Кунин. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 2 березня 2013.
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.98-99.
- Народились 19 червня
- Народились 1927
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 4 лютого
- Померли 2011
- Померли в Мюнхені
- Поховані в Мюнхені
- Російські письменники
- Російські сценаристи
- Російські драматурги
- Радянські письменники
- Лауреати Державної премії СРСР
- Випускники університету імені Лесгафта
- Померли від раку легень
- Літератори, відомі під псевдонімами