Куніцький Василь Станіславович
| Василь Куніцький Василь Станіславович Куніцький | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 23 травня 1967 с. Скомороше, Чортківський район, Тернопільська область, Україна | |
| Смерть | 10 квітня 2022 (54 роки) Донецька область, Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Васи́ль Станісла́вович Куні́цький (23 травня 1967, с. Скомороше, Україна — 10 квітня 2022, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 23 травня 1967 року в селі Скомороше Чортківського району на Тернопільщині.
Працював трактористом. На початку березня 2022 року був призваний до Збройних Сил України та відбув на війну.
Загинув 10 квітня 2022 року на Донеччині. Похований 16 квітня 2022 року в родинному селі.
Залишилися дружина, троє дітей, двоє синів і донька, та онуки.
- орден «За мужність» III ступеня (17 червня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
 | Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2022) |
- ↑ Указ Президента України від 17 червня 2022 року № 418/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Боденчук, Б. На Тернопільщині попрощалися з двома бійцями // Суспільне Новини. — 2022. — 16 квітня.
- Белякова, І. Чортківщина у жалобі: в останню путь проводжають Героїв Василя Куніцького та Андрія Маслова // 20 хвилин. — 2022. — 16 квітня.
- Габруський, Л. Чортківщина зі сльозами на очах зустріла двох загиблих Героїв-воїнів // Чортків.City. — 2022. — 16 квітня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |