Перейти до вмісту

Курдюмівка (селище)

Координати: 48°28′6″ пн. ш. 37°57′36″ сх. д. / 48.46833° пн. ш. 37.96000° сх. д. / 48.46833; 37.96000
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Курдюмівка (смт))
селище Курдюмівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Тер. громада Торецька міська громада
Код КАТОТТГ UA14020110030015949 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засновано 1890 (135 років)
Статус із 2024 року
Площа 0,57 км²
Населення ▼ 821 (01.01.2017)[1]
Густота 1440,4 осіб/км²;
Поштовий індекс 85285
Телефонний код +380 6247
Географічні координати 48°28′6″ пн. ш. 37°57′36″ сх. д. / 48.46833° пн. ш. 37.96000° сх. д. / 48.46833; 37.96000
Висота над рівнем моря 206 м
Водойма канал Сіверський Донець — Донбас


Відстань
Найближча залізнична станція: Курдюмівка
До райцентру:
 - фізична: 13,6 км
 - автошляхами: 17,4 км
До обл. центру:
 - фізична: 54,7 км
 - автошляхами: 68,3 км
Селищна влада
Адреса 85280, Донецька обл., Торецька міськрада, смт Північне, вул. Пархоменка, 1а
Голова селищної ради Карамишева Валентина Миколаївна
Карта
Курдюмівка. Карта розташування: Україна
Курдюмівка
Курдюмівка
Курдюмівка. Карта розташування: Донецька область
Курдюмівка
Курдюмівка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Курдюмівка.

Курдю́мівка — селище Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, України.

Розташоване на березі каналу Сіверський Донець—Донбас за 17 від Торецька і за 68 км від Донецька.

Площа — 57 га, населення — 1208 осіб, кількість дворів — 189[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Курдюмівка, до 1917 — українсько-німецьке селище та залізнична станція в Катеринославській губернії, Бахмутський повіт; у радянський період — Сталінська/Донецька область, Артемівський (Бахмутський)/Петровський район. Засноване 1890 року. Лютеранський прихід Ростов-Луганськ. Мешканці: 60 (1905), 143/49 німці (1926).

За іншими даними селище засноване 1936 року[2].

На території Курдюмівки знайдено знаряддя праці епохи палеоліту з класичними мустьєрськими формами крем'яних виробів[3][4].

7 лютого 2017 року терористи обстрілюють з мінометів Курдюмівку, смертельного поранення зазнав 16-літній юнак[5].

2 грудня 2022 року селище захоплено силами самопроголошеної ДНР і РФ[6].

У 2022 році відбувалися Бої за Курдюмівку

7 лютого 2023 року окупанти обстріляли село[7]

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8][9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 595 51.25%
російська 563 48.49%
інші/не вказали 3 0.26%
Усього 1161 100%

Промисловість

[ред. | ред. код]

Курдюмівський завод кислототривких виробів, заснований 1954 року, спеціалізується на виробництві кислототривкої продукції цегли та плитки. На початку 1990-х років відбувся різкий спад виробництва. Проте за рахунок переоснащення та впровадження новітніх технологій до початку 2000-х років завод вийшов у лідери галузі в Україні. Підприємство має в своєму розпорядженні сертифіковану лабораторію, оснащену новітнім обладнанням. Сировинна база виробництва — глини Курдюмівського родовища, які не мають аналогів ані в Україні, ані в СНД за своїм фізичним і хімічним складом. Це високопластичні білі глини із мінімальним вмістом окислів[10]. У 2004 році ВАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» отримав міжнародний сертифікат управління якістю ISO 9001 версії 2001 року.

Курдюмовською цеглою вимощені Києво-Печерська лавра, Андріївський узвіз, Михайлівська площа в Києві, площа імені Грушевського в Києві, Приморський бульвар в Одесі, бульвар імені Пушкіна в Донецьку[11][12].

Транспорт

[ред. | ред. код]

У Курдюмівці розташована однойменна станція Донецької залізниці, код станції 49 450. Вона сполучає селище із вузловими станціями: Лиманом, Донецьком, Микитівкою, Іловайськом, Святогірськом, Дебальцеве, Горлівкою, Ізюмом[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. ↑ а б Міста і села України. Донеччина 2008[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ Колесник А. В. Курдюмовка — памятник раннего палеолита Донбасса // История и археология Слободской Украины. Киев, 1992
  4. ↑ Каменный век. Архів оригіналу за 19 жовтня 2004. Процитовано 8 грудня 2010.
  5. ↑ Від обстрілу бойовиків «ДНР» осколком у серце поранило підлітка, юнак помер. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
  6. ↑ ✙DeepState✙🇺🇦. Telegram. Процитовано 2 грудня 2022.
  7. ↑ Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення. Facebook. Генеральний штаб ЗСУ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
  10. ↑ Описание глины от ПГ Кислотоупор. Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 8 грудня 2010.
  11. ↑ Более века служит курдюмовский кирпич[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ↑ Курдюмовка обновляет Киев. Архів оригіналу за 26 лютого 2005. Процитовано 8 грудня 2010.
  13. ↑ Розклад руху за станцією Курдюмівка[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курдюмівка_(селище)&oldid=44480420