Куриленко Онисим Данилович

Куриленко Онисим Данилович
Куриленко Онисим Данилович
Народився	16 березня 1904; Борівка, Бабчинецька волость, Ямпільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	25 вересня 1982 (78 років)
Країна	Українська РСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Київський політехнічний інститут (1930) і Національний університет харчових технологій (1933)
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Заклад	Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України
Членство	НАНУ
Посада	директор
Нагороди	;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Куриленко.

Онисим Данилович Куриленко (нар. 3 (16) березня 1904 в с. Борівка, нині Чернівецького району Вінницької області — пом. 25 вересня 1982, Київ) — український науковець-хімік, один із засновників колоїдної хімії в Україні. Член-кореспондент НАН України (обраний 26 грудня 1969). Заслужений діяч науки УРСР (1974).

Життєпис

У 1924 закінчив педагогічний технікум. Протягом 1924—1926 працював учителем семирічних трудових шкіл у селах Капустяни і Жолоби на Вінниччині (викладав математику, фізику). У 1930 закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту. Відтоді навчався і працював у Київському технологічному інституті харчової промисловості: аспірант (1930—1933), методист (1933—1936), асистент (1933—1939), доцент (1939—1941).

Упродовж 1941—1946 рр. служив у Радянській армії: начальник хімічного забезпечення 354-ї стрілецької дивізії; начальник хімічної служби 512-го гаубично-артилерійського полку; начальник хімічної служби 27-ї армійської гарматної артилерійської бригади (на Західному, 2-му Українському і 3-му Українському фронтах Другої світової війни).

Після демобілізації повернувся до наукової та науково-педагогічної роботи у Київському технологічному інституті харчової промисловості: доцент (1946—1948), завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії (1948—1962), заступник директора (проректор) з наукової роботи (1952—1962). Також працював за сумісництвом в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР: старший науковий співробітник (1946—1951), завідувач лабораторії електрохімії і термодинаміки дисперсних систем та заступник директора з наукової роботи (1962—1968).

У 1968—1975 — директор Інституту колоїдної хімії та хімії води АН УРСР, також — завідувач відділу колоїдної хімії поліелектролітів і дисперсій (1968—1982) цього Інституту.

Наукова діяльність

У 1933 році захистив дисертацію кандидата хімічних наук на тему «Електрохімічний спосіб очистки продуктів цукрового виробництва», у 1951 році — дисертацію доктора хімічних наук на тему «Дослідження колоїдних розчинів за методом вимірювання діелектричних сталих». Учень академіка А. В. Думанського. Заклав основи наукового напряму «Взаємодія дисперсної фази з дисперсійним середовищем у колоїдних системах». Значну увагу приділяв вивченню закономірностей впливу електричних полів на поведінку гетерогенних колоїдних систем. Проводив цикл робіт із синтезу перспективних іонообмінних смол і вивчення їх гідрофільності та іонообмінних характеристик. Започаткував роботи з дестабілізації модельних та практично важливих дисперсій за допомогою флокулянтів. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі навчального посібника «Фізична хімія» (1962). Підготував 10 кандидатів наук.

Основні праці

Фізична хімія: Навч. посіб. 1962;
Переконденсация в дисперсных системах. 1975 (співавт.);
Исследование межмолекулярных взаимодействий в ионообменных смолах методом ЯМР. 1976 (співавт.);
Электрическая спектроскопия гетерогенных систем. 1977 (співавт.); усі — Київ.

Відзнаки

Родина

Дружина - Куриленко Тетяна Олексіївна (1906 - 1977), учитель, викладала хімію і природознавство ^[1].

Син - Куриленко Петро Онисимович (1926 - 2010), лікар-рентгенолог ^[1].

Внучатий племінник — Короленко Володимир Васильович, лікар, науковець, державний службовець і громадський діяч, заступник Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, доктор медичних наук^[2].

Примітки

↑ ^а ^б Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 1 березня 2024.
↑ Куриленко Онисим Данилович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 26 лютого 2024.

Посилання

Особові архівні фонди вчених НАН України в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: путівник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства; авт. та упоряд.: С. В. Старовойт, А. І. Шаповал, Ю. В. Булгаков [та ін.]; редкол.: Л. М. Яременко (відп. ред.) [та ін.]. — Київ, 2017. — 772 c. — Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0011519
Куриленко Онисим Данилович / Г. С. Мацибура // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51876
Куриленко Онисим Данилович. Літопис вищих навчальних закладів. Випускники НУХТ 2005. — Режим доступу: https://who-is-who.ua/main/page/nuht/370/137 Куриленко Онисим Данилович.
Офіційний сайт Національної академії наук України. — Режим доступу: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000007160

[:0-1] а ^б Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 1 березня 2024.

[2] Куриленко Онисим Данилович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 26 лютого 2024.

[1]

[2]