Курило Сергій Володимирович

Сергій Курило
Сергій Володимирович Курило
Сергій Курило; Сергій Володимирович Курило
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	4 липня 1979; Кривий Ріг, УРСР
Смерть	16 березня 2022 (42 роки); Новотошківське, Україна
Національність	українець
Псевдо	Семен
Військова служба
Роки служби	1997—1999, 2014—2015, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17-а отбр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»	Нагрудний знак «Учасник АТО»Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курило.

Сергі́й Володи́мирович Кури́ло (нар. 4 липня 1979, Кривий Ріг, УРСР — пом. 16 березня 2022, Новотошківське, Україна) — український військовик, старший сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни (2022).

Життєпис

Сергій Курило народився у Кривому Розі. Після закінчення школи навчався у Криворізькому професійному-технічному училищі № 86. Протягом 1997—1999 років проходив строкову службу в Збройних силах України.

З 1999 року працював на підприємстві «Криворіжсталь», згодом обіймав посаду слюсаря-ремонтника у ТОВ «Домнасервіс». 31 січня 2005 року розпочав працювати на Криворізькому залізорудному комбінаті учнем прохідника на дільниці гірничо-капітальних робіт № 6 шахтобудівельного управління. Протягом 2007—2011 років працював у ВАТ «Суха Балка» та на ПП «Світекс». З 2011 року — прохідник дільниці гірничо-капітальних робіт проходки шахти «Гвардійська» ШБУ^[1].

З 31 липня 2014 року до 3 вересня 2015 брав участь в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях України.

25 лютого 2022 року, після початку масштабного вторгнення Росії до України, Сергія Курила було мобілізовано до 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 17-ї отбр (в/ч А3283).

Загинув 16 березня 2022 року в Новотошківському Луганської області. Без чоловіка залишилася дружина Світлана, без батька — син Назар.

Сергія Курила поховано на Алеї Слави Центрального цвинтаря у Кривому Розі.

Відзнаки та нагороди

Державні нагороди

Недержавні нагороди

Примітки

↑ На Луганщині загинув командир розвідувального відділення з Кривого Рогу. «Depo.ua». Процитовано 25 березня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

Посилання

Криворіжці проводжають в останню путь загиблого воїна Сергія Курила. «Первый криворожский». Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
У Кривому Розі сьогодні попрощалися з командиром розвідвідділення Сергієм Курилом. «Рудана». Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
Без коментарів: поховали загиблого захисника Сергія Курило на YouTube

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На Луганщині загинув командир розвідувального відділення з Кривого Рогу. «Depo.ua». Процитовано 25 березня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

[1]