Перейти до вмісту

Курко Віталій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віталій Сергійович Курко
Народився23 березня 1941(1941-03-23)
с. Краківщина, Брусилівський район Житомирська область, Україна
Помер25 квітня 1999(1999-04-25) (58 років)
м. Тернопіль, Україна
ПохованняМикулинецький цвинтар
Країна УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьлікар, хірург
Alma materМедичний факультет Тернопільського національного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмедицина
ЗакладТернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор, академік
Науковий ступіньдоктор медичних наук

Віталій Сергійович Курко (23 березня 1941, с. Краківщина, Україна — 25 квітня 1999, м. Тернопіль, Україна) — український хірург. Доктор медичних наук (1992), професор (1993). Академік Української академії наук національного прогресу (1997).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Віталій Сергійович Курко народився 23 березня 1941 року в селі Краківщині Брусилівського району Житомирської області. Батько працював вчителем, мати робітницею.

Закінчивши Хомутецьку семіричку і Соловіївську середню школу, вступив до машинобудівного технікуму міста Бердичева. Після закінчення технікуму в 1958 вступив на педіатричний факультет Київського медичного інституту (нині національний медичний університет), 1962 перевівся на лікувальний факультет Тернопільського медичного інституту (закінчив 1965, нині університет).

У 1965—1970 працював завідувачем хірургічного відділення дільничної лікарні в с. Троянові Житомирського району однойменної області, в районній лікарні в м. Зборова. Від 1970 — асистент кафедри загальної хірургії, від 1990 — доцент кафедри факультетської хірургії, від 1992 — професор цієї ж кафедри ТДМУ.

Помер 25 квітня 1999 року в місті Тернополі. Похований на міському цвинтарі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Напрямки наукових досліджень: хірургічне захворювання щитоподібної залози, судин кінцівок, моторноевакуативна діяльність травного каналу. Розробив метод корекції порушень моторики травного каналу зі застосуванням звукових хвиль.

Автор та співавтор понад 170 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі монографії «Антикоагулянти в лікуванні тромбозів» (1983), підручників «Невідкладна хірургія» та «Шпитальна хірургія».

Має 2 авторські свідоцтва на винаходи.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]