Курська (станція метро, Арбатсько-Покровська лінія)
55°45′33″ пн. ш. 37°39′39″ сх. д. / 55.75917° пн. ш. 37.66083° сх. д.
| Курська | |
|---|---|
Арбатсько-Покровська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | Пілонна трисклепінна |
| Глибина закладення | 30,7 м |
| Кількість | 1 |
| Тип | Острівна |
| Форма | Пряма |
| Дата відкриття | 13 березня 1938 року |
| Архітектор(и) | Л. М. Поляков[ru] |
| Інженер(и)-конструктор(и) | М. М. Комаров, Г. І. Кібардін |
| Пересадка на |    Москва-Пасажирська-Курська, Курська ЧкалівськаА: 024, 40, Б; Тм: 4, 32, 45 |
| Виходи до | Площа Курського вокзалу, вулиця Земляний Вал |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 046, Ку |
 | |
«Курська» (рос. Курская) — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована під вулицею Земляний Вал між станціями «Бауманська» і «Площа Революції», на території Басманного району Центрального адміністративного округу Москви.
Відкрита 13 березня 1938 у складі черги «Вулиця Комінтерну» (нині «Олександрівський сад») — «Курська» (друга черга будівництва). Назву отримала по Курському вокзалу, поблизу якого розташована. Станція має пересадки на однойменну станцію Кільцевої лінії і станцію «Чкалівська» Люблінсько-Дмитрівської лінії.
Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 30,7 м). Споруджена за типовим проєктом. Діаметр центрального залу 9,5 м, бокових залів — 8,5 м.
Історія проєктування станції «Курська» пов'язана з історією проєктування Покровського радіуса Московського метрополітену, який мав починатися біля бібліотеки імені Леніна і закінчуватися в Ізмайлово. Перший проєкт Покровського радіусу з'явився в 1932. Біля Курського вокзалу передбачалося побудувати станцію. У генеральному плані реконструкції Москви 1935 було остаточно затверджено розташування майбутньої станції метро «Курська». У первинному проєкті станція називалася «Курський вокзал»[1].
Будівництво метро «Курська» здійснювалося закритим способом. Розташування станції в плані було обумовлено вимогами найраціональнішого обслуговування пасажирів Курського вокзалу і подальшого напрямку траси Покровського радіуса до Спартаківської площі з обходом Московського газового заводу[2]. Крім того, відсутність остаточного проєкту планованої реконструкції Курського вокзалу змусило проєктувальників розташувати станцію діагонально по відношенню до площі Курського вокзалу[2]. Передбачалося два виходи: на місці будівлі багажного відділення Курського вокзалу (зі східного торця) і в одному з житлових будинків на Садовій вулиці (із західного торця)[2]. Але проєкт західного виходу не був здійснений. Станція була відкрита 13 березня 1938 у складі ділянки «Вулиця Комінтерну»-«Курська» другої черги Московського метрополітену[3].
Під час Великої Вітчизняної війни станція «Курська» служила бомбосховищем, як і інші станції московського метро[4]. На станції був розміщений філіал Державної публічної історичної бібліотеки[5][6]. У 1950 було відкрито перехід на станцію «Курська» Кільцевої лінії[3], а також ще один вихід в наземний вестибюль. У 1996 відкрився перехід з західного торця на станцію «Чкалівська» Люблінської лінії[3]. У 1997 і 2000 роках на станції були встановлені нові ескалатори[7].
Станція має один підземний вестибюль (загальний зі станцією Кільцевої лінії), в який можна вийти з східного торця. Центральний зал з'єднується з проміжним вестибюлем трьома ескалаторами типу ЕТ-3М, встановленими у 2000 році[7].
Перехід на Кільцеву лінію, відкрито в 1950 році, знаходиться в центрі залу. Там перехідна камера зі сходами на спуск і на підйом. Далі довгий коридор виводить до містка над платформою в сторону «Таганської» і сходах в центрі залу «Курської-кільцевої»[8].
Перехід на Люблінську лінію — у західному торці через прибудову, що подовжує центральний зал, по короткому ескалаторному тунелю і короткому переходу з арками в аванзал «Чкалівської»[8]. Прибудова, що подовжує центральний зал, була побудована спеціально для переходу через раніше глухий західний торець станції в 1996 році[3].
Станція була кінцевою на Арбатсько-Покровській лінії до 1944. За станцією розташовано пошерсний з'їзд, яким обертали потяги до продовження лінії на схід, і зараз використовують для обороту при нештатних ситуаціях, а також для службових перевезень[9]. На станції 2 стрілочних переводи.
Проміжний вестибюль — велике кубічне приміщення, з якого в одну сторону широкий прохід виводить в круглий колонний вестибюль. У центрі нього стоїть потужна, кругла, колона що розвивається вгору. База цієї колони як би заглиблена в підлогу, а поглиблення обведено по колу невеликим гранітним бортиком[10]. Поверхня колони покрита ліпниною рослинних мотивів. На ній також розміщені невеликі ліпні медальйони з сільськими сценками[10]. Стеля залу спирається на стовп, а також на два кільця колон. Ці колони — круглі, каннеліровані, оздоблені сургучно-червоним мармуром, і квадратні — світло-кремовим мармуром. Стіни залу оздоблені рожевим і жовтуватим мармуром Газганського родовища[10].
До круглого залу через перехідну камеру примикає касовий зал. Круглий зал відділяється від касового чотирма пілонами, овальними в плані і розташованими довгою віссю. Між ними — лінія турнікетів. Касовий зал являє собою прямокутне приміщення, плоску стелю якого підтримують крім пілонів циліндричні колони[11]. Зал оздоблено в темних тонах. Стіни, пілони і колони оздоблені чорним з білими прожилками мармуром родовища давалу. Підлога оздоблена плитами чорного габро і темно-сірого граніту. У касовий зал ведуть три сходи, розташовані по його довгій стороні, навпроти пілонів і турнікетів[11]. В середині знаходиться широкі сходи, що ведуть в зал очікування Курського вокзалу і в коридор під усіма залізничними коліями до Нижнього Сусального провулку. Стіни сходової камери оздоблені білим мармуром.
В іншому виході з проміжного вестибюля — довгий з поворотом коридор до міжповерхових ескалаторів типу ЕТ-5М, встановлених в 1997 році[7], які виводять в наземний касовий вестибюль на першому поверсі житлового будинку на площі Курського вокзалу[12].
Оздоблення станції, вестибюлів і переходів присвячено сільському господарству. Склепіння станції спирається на два ряди потужних пілонів, оздоблених сірим з білими прожилками мармуром Уфалейського родовища[12]. Круглі отвори на пілонах оздоблені декоративними решітками з позолоченого металу з зображенням колосків і з укріпленими на них світильниками. Крім того, зал освітлюється люстрами-тарілками. Стеля станції прикрашений рельєфним орнаментом з ліпними вставками[13]. Підлога в центральному залі викладена сірим гранітом, в бічних залах — тим же гранітом з геометричними вставками чорного діабазу і червоного граніту[12]. Колійні стіни покриті зверху білою керамічною плиткою, а знизу — чорним мармуром[9].
- Курська-радіальна на www.mosmetro.ru(рос.)
- Курська-радіальна на www.metro.ru [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Курська-радіальна в програмі «Подземка» на Радіо801(рос.)
- Курська-радіальна на news.metro.ru [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Схема пересадного вузла на www.metroreklama.ru [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
- «Курська-радіальна» на KartaMetro.info [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.] Міський транспорт, виходи в місто і схема станції на супутниковій карті Москви..
- «Курська-радіальна» на Яндекс. Картах
- ↑ Проєктування та перші черги будівництва. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 11 березня 2011.
- ↑ а б в Друга черга Московського метрополітену. Журнал «Строительство Москвы». 1935 год. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 14 березня 2011.
- ↑ а б в г Курська. Арбатсько-Покровська лінія. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 13 жовтня 2009. Процитовано 14 мая 2012.
- ↑ Москва цвета солдатской шинели. his.1september.ru. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 8 января 2011.
- ↑ Конкурс «История Московского метрополитена». Итоги четвертого тура. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 марта 2011.
- ↑ Государственная публичная историческая библиотека России // Энциклопедия «Москва» / Под ред. С. О. Шмидта. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1997. — 976 с.
- ↑ а б в Основные характеристики эскалаторов. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 6 лютого 2012.
- ↑ а б Наумов, 2010, с. 195.
- ↑ а б Чередниченко, 2010, с. 320.
- ↑ а б в Наумов, 2010, с. 271.
- ↑ а б Наумов, 2010, с. 272.
- ↑ а б в Наумов, 2010, с. 196.
- ↑ Арбатско-Покровская линия. Станция «Курская». news.metro.ru. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Бауманська | Арбатсько-Покровська лінія | Площа Революції | ||