Курт Геррон
Курт Ґеррон | |
---|---|
Kurt Gerron | |
Дата народження | 11 травня 1897 |
Місце народження | Берлін, Німецька імперія |
Дата смерті | 15 листопада 1944 (47 років) |
Місце смерті | Освенцім, Польща (Генерал-губернаторство) |
Національність | єврей |
Громадянство | Німеччина |
Професія | актор, кінорежисер |
Роки активності | 1920—1944 |
IMDb | ID 0314777 |
Курт Геррон у Вікісховищі |
Курт Ґерро́н (нім. Kurt Gerron, 11 травня 1897, Берлін — 15 листопада, за іншими даними, 28 жовтня 1944, Освенцім) — німецький актор, режисер.
Курт Ґеррон народився 11 травня 1897 в Берліні. У 1914 році після закінчення гімназії був призваний в діючу армію. На фронті отримав кілька поранень, вивчав медицину в Берлінському університеті і після перших іспитів повернувся як лікар на фронт. Після війни завершив навчання.[1]
У 1920 році Ґеррон вирішив стати актором. У 1920—1925 роках він працював в Німецькому театрі Макса Рейнгардта, потім виступав на сцені інших берлінських театрів. Участь в «Трьохкопійчаній опері» Брехта у Театрі на Шиффбауердамм принесла йому популярність. Окрім роботи в розмовному театрі, він виступав як співак і актор в численних постановках ревю і кабаре.[1]
З 1920 року Ґеррон знімався в кіно. Через огрядну фігуру йому в основному доручали колоритні ролі другого плану, завдяки яким він досяг великої популярності. До його найбільш відомих персонажів відносяться фокусник Кіперт в «Блакитному ангелові» (Der blaue Engel, 1930) і адвокат в «Троє з бензоколонки» (1930).
У 1926 році Ґеррон дебютував як кінорежисер, а з 1931 року він все частіше ставав за камеру; зняв перші успішні комедії з Хайнцем Рюманном.
У 1933 році невдовзі після приходу до влади нацистів через свої політичні погляди і єврейське походження емігрував до Франції, де поставив дві кінокомедії, а потім до Австрії. Через деякий час він переїхав до Голландії, де зняв один детектив і документальний фільм про голландську радіостанцію, а також відповідав за голландський дубляж фільму «Білосніжка і семеро гномів» Діснея. Після знятої у Римі спільної італо-голландської постановки обмежився виступами в театрі і кабаре разом з іншими емігрантами.[1]
У 1940 році після окупації Голландії германським вермахтом Ґеррон залишився в Амстердамі і став директором єврейського театру, в якому також працювали інші німецькі емігранти. В середині 1943 року його заарештували і відправили до концтабору Вестерборк.[1]
25 лютого 1944 року Ґеррона було депортовано до концтабору Терезієнштадт. Між 16 серпня і 11 вересня 1944 року він знімав там як режисер псевдо-документальний фільм «Фюрер дарує євреям місто» (Der Führer schenkt den Juden eine Stadt), спробу нацистів затуманити очі світовій громадськості і Червоному Хресту. За участю відомих ув'язнених у фільмі інсценувалося приємне життя в гетто з розвагами і культурними заходами. Після закінчення роботи над фільмом у жовтні 1944 року Курта Ґеррона і інших учасників зйомок відправили з позначкою «повернення небажане» в Освенцім. Там він загинув у газовій камері.[1]
У початковій формі фільм про гетто так і не вийшов на екрани. Окремі фрагменти були показані восени 1944 року в одному з випусків кінохроніки; частини робочої копії, що збереглися, були використані у 1964 році в документації про фільм «Так добре було в Терезіні» (So schön war es in Terezin). У 1962 році чеський режисер Збинек Брініх зняв фільм «Ешелон з раю» (Transport z raje), заснований на тих самих подіях.[1]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1925 | ф | Вар'єте | Varieté | докер |
1927 | ф | Велике обдурювання | Sein größter Bluff | |
1927 | ф | Блиск і убогість куртизанок | Glanz und Elend der Kurtisanen | Niccinger |
1929 | ф | Біле пекло Піц-Палю | Die Weiße Hölle vom Piz Palü | |
1929 | ф | Щоденник пропащої | Tagebuch einer | Віталіс |
1930 | ф | Блакитний ангел | Blaue Engel, Der | ілюзіоніст, директор театру |
1930 | ф | Кохання у кільці | Liebe im Ring | |
1930 | ф | Троє з бензоколонки | Die Drei von der Tankstelle | Кальмус |
1931 | ф | Бомби над Монте-Карло | Bomben auf Monte Carlo | |
1931 | ф | Маркіза Помпадур | Die Marquise von Pompadour | Людовик XV, король Франції |
1932 | ф | Двоє на автомобілі | Zwei in einem Auto | Агент Niedlich |
- Курт Ґеррон [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Listal [Архівовано 25 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)