Курт Дегерман
| Курт Дегерман | |
|---|---|
швед. Curt Degerman  | |
| Народився | 1948 Шеллефтео, Вестерботтен |
| Помер | 2008 Швеція |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | трейдер, інвестор |
| Відомий завдяки | фінансовий ринок |
Курт Дегерман (швед. Curt Degerman; 1948, Шеллефтео, Вестерботтен — 2008, Швеція) — бродяга і доларовий мільйонер зі Швеції, посмертно здобув популярність у суспільстві завдяки історії свого таємного багатства, розкритого після раптово виявленого у нього заповіту, де був вказаний його банківський рахунок, на якому сумарно у вигляді різних акцій, цінних паперів і золотих злитків, за різними оцінками, складало приблизно 1,4 мільйона доларів, зароблені ним також безхатьком, протягом багаторічних торгів на біржі й інвестування[1][2]. Згідно з заповітом, весь капітал переходив до його двоюрідного брата, що спричинило подальші судові позови серед інших членів сім'ї за право на спадщину[3].
За життя отримав прізвисько «Курт — Бляшанка» (швед. Burk-Curt) за свій 40-річний бродяжницький триб, а також за збирання порожніх пляшок і бляшанок з-під алкогольних напоїв як публічний спосіб заробітку[4].
Народився у забезпеченій сім'ї у Шеллефтео (Швеція) 1948 року. З дитинства був досить обдарованою дитиною і добре навчався у школі. Йому обіцяли успішну кар'єру. Однак через психологічні проблеми в підлітковому віці не зміг реалізувати свій потенціал[5]. Він кинув навчання, віддалився від суспільства і спустився в самий низ соціальних сходів, ставши вуличним бродягою[1]. Він хоч і не був «безхатьком» у класичному розумінні цього слова, оскільки все життя володів невеликим будинком, але все ж таки віддав перевагу саме цьому шляху[6]. Згодом родичі, розчарувавшись, не підтримували його, обірвавши з ним усі контакти. Лише двоюрідний брат час від часу відвідував Курта, їх часто можна було зустріти за розмовами в парку[6].
Наступні сорок років життя Курт роз'їжджав околицями міста на своєму старому велосипеді в синьому поношеному анораку та рваних штанях[7]. Його життя мало чим відрізнялося від життя інших безпритульних — був дуже замкнутим і нелюдимим, його одягом було те, що він знаходив у сміттєвих баках, а їжею — недоїдки або дешевий фастфуд, що складав основу його раціону[8]. Більшу частину часу перебирав баки для сміття в пошуках пляшок і металевих банок, якими наповнював свої мішки, прив'язуючи їх до керма велосипеда і відвозячи на переробку за невелику винагороду. Проте не витрачався на алкоголь чи наркотики, як це робили багато інших безпритульних[3].
Маючи великий інтерес у галузі фінансів, дуже багато вільного часу від збору бляшанок і пляшок проводив у безкоштовних муніципальних бібліотеках, де читав економічні й аналітичні газети, купити які просто не міг собі дозволити. Саме з них черпав біржові новини, що дозволяли йому бути в курсі всіх процесів на біржі і в майбутньому успішно почати інвестувати, вкладаючи всі отримані гроші від здачі тари на купівлю цінних паперів та акцій вітчизняних компаній[9].
«Він ходив щодня до бібліотеки, бо не купував газети. Там він читав [Щоденну газету про шведський бізнес] „Dagens Industri“. Він знав котирування вздовж і поперек»[10].
— двоюрідний брат Дегермана шведським медіа
Внаслідок багатьох років торгівлі на біржі та максимально аскетичного життя Курту Дегерману вдалося накопичити величезний статок. При цьому, попри матеріальну можливість, він ніяк не намагався покращити свій побут, чим викликав велике здивування серед публіки та ЗМІ[3][11].
«Курт ніколи нікому не заздрив і ніколи нічого не купував. Але в нього була справді світла голова на плечах і він був розумніший за більшість»[12].
— інтерв'ю двоюрідного брата Дегермана
Восени 2008 року помер уві сні від серцевого нападу у 60 років. Як пізніше з'ясувалося, перед смертю Курт оформив заповіт, у якому попросив залишити весь його нагромаджений статок у 1,4 мільйона доларів двоюрідному братові — єдиному з усіх родичів, хто відвідував його незадовго до смерті. Це рішення викликало незгоду у близьких Курта, а саме у 92-річного дядька, який подав до суду, оскаржуючи здоров'я заповіту, сподіваючись отримати частину відповідно до шведського закону про спадкування[3][2]. За його словами, покійний племінник був «не в собі», а отже, не міг скласти заповіт «в здоровому глузді та твердій пам'яті»[11].
Слухання тривали близько чотирьох місяців і закінчилися у березні мировою угодою сторін[2]. Його результати оголошувати не стали — відомо лише те, що обидві сторони залишилися задоволені результатом[11][7].
- ↑ а б Надежда Ермолаева (1 квітня 2010). Шведский бродяга оставил наследникам миллионное состояние. rg.ru (рос.). Российская газета. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Шведский бродяга оставил наследникам 1,5 миллиона долларов. fontanka.ru (рос.). Фонтанка.ру. 1 квітня 2010. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г Бродяга тайно заработал $1,4 млн на бирже. О нем узнали лишь после смерти. rbc.ru (рос.). РБК. 3 березня 2020. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Шведский бездомный после смерти оставил миллионное состояние. 1tv.ru (рос.). Первый канал. 1 квітня 2010. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Шведский бродяга, всю жизнь собиравший банки, оставил наследникам миллионное состояние. newsru.com (рос.). Newsru.com. 1 квітня 2010. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Настя Федорович (26 вересня 2023). Пока мы охали над курсом доллара, бомж Курт Дегерман становился миллионером, собирая мусор. techinsider.ru (рос.). TechInsider. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Claudia Varejão Wallin (31 березня 2010). Família de catador de latas sueco briga por herança milionária. bbc.com/portuguese (порт.). BBC Brasil. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Шведский бомж после смерти оставил почти 1,5 миллиона долларов. bfm.ru (рос.). BFM.ru. 1 квітня 2010. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Robert Frank (1 квітня 2010). Tin-Can Collector Died a Millionaire. wsj.com (англ.). The Wall Street Journal. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Anny Shaw (31 березня 2010). Secret millionaire: Tin-Can-Curt, the tramp who made £1m from recycling cans. dailymail.co.uk (англ.). Daily Mail. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Fiona Govan, Allan Hall (31 березня 2010). Family feud over fortune of Swedish tramp who made millions from tin cans. telegraph.co.uk (англ.). The Daily Telegraph. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ David Landes (16 квітня 2009). Eccentric Swede turned empty cans into gold. thelocal.se (англ.). The Local[en]. Процитовано 29 грудня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)