Курт Еггерс
Курт Еггерс | |
---|---|
нім. Kurt Eggers | |
Народився | 10 листопада 1905[1] Берлін, Німецька імперія[1] |
Помер | 12 серпня 1943[1] (37 років) Бєлгородська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | політик, письменник, поет |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Членство | СС і Німецький народний союз оборони і наступу |
Військове звання | Оберштурмфюрер |
Нагороди | |
Курт Еґґерс (нім. Kurt Eggers; 10 листопада 1905, Берлін, Німецька імперія — 12 серпня 1943, Бєлгородська область, РРФСР) — німецький письменник, поет, політик і офіцер військ СС, оберштурмфюрер СС.
Син банківського службовця. В 1917 році батько відмовився відпустити Курта в кадетський корпус і відправив його на флот. В січні 1919 року Еґґерс разом із капітаном корабля і кількома товаришами вступив у добровольчу кавалерійську дивізію, брав участь у придушенні повстання спартакістів. Дивізія була причетна до вбивства Карла Лібкнехта і Рози Люксембург. Учасник Каппського заколоту. В 1920 році вступив у фрайкор, учасник штурму Санкт-Аннаберга. За жорстокість і запеклий антисемітизм одержав прізвисько «Еґґерс, убивця євреїв». Через прогули у зв'язку з участю в боях був виключений із школи.
В 1924 році поступив на службу в 3-й артилерійський полк рейхсверу в Франкфурті-на-Одері, згодом вирушив у Берлін на навчання. Вивчав санскрит, археологію, філософію і протестантську теологію в університетах Ростока, Берліна та Геттінгена. Після складання богословського іспиту був вікарієм в Нойштреліці і допоміжним пастором у Берліні. В 1931 році залишив церкву і зосередився на письменницькій діяльності.
Завдяки своєму пристрасному націоналізму вступив у контакт з нацистами, став членом «Гуртка поетів» Геббельса. В 1933 році очолив радіо Лейпцига, в 1936 році — одне із відділень Головного управління СС з питань рас і поселень. Автор численних драм, гімнів, солдатських пісень і маршів. У творах Еґґерса розкриті расистські та антисемітські погляди автора.
Після Польської кампанії Еґґерс заявив про свій «войовничий ідеал» і вступив у війська СС як командир роти 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». Загинув у боях під Бєлгородом.
На честь Еґґерса назвали полк військових кореспондентів і пропагандистів СС.
У радянській зоні окупації Німеччини та НДР численні твори Еґґерса потрапили у список забороненої літератури.
Для багатьох правих екстремістів Еґґерс є прикладом безумовної військової відданості та стійкості.
Був одружений, мав трьох синів. Правий екстремістський політик, письменник і журналіст Свен Еґґерс — онук Курта Еґґерса.
- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
- Німецький імперський спортивний знак в сріблі
- Цивільний знак СС
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу
- Залізний хрест 2-го класу
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Залізний хрест 1-го класу (посмертно)
- Annaberg, 1933
- Vom mutigen Leben und tapferen Sterben, 1933
- Das Spiel von Job dem Deutschen. Ein Mysterium, 1933
- Hutten. Roman eines Deutschen, 1934
- Deutsche Gedichte, 1934
- Das große Wandern. Ein Spiel vom ewigen deutschen Schicksal, 1934
- Rom gegen Reich. Ein Kapitel deutscher Geschichte um Bismarck, 1935
- Tagebuch einer frohen Fahrt ..., 1935
- Revolution um Luther (Musik von Fritz Büchtger), 1935
- Von der Heimat und ihren Frauen, 1935
- Herz im Osten. Der Roman Li Taipes, des Dichters, 1935
- Schicksalsbrüder. Gedichte und Gesänge, 1935
- Die Bauern vor Meißen. Ein Spiel um das Jahr 1790, 1936
- Die Geburt des Jahrtausends, 1936
- Sturmsignale. Revolutionäre Sprechchöre, 1936
- Tausend Jahre Kakeldütt. Ein lustiger Roman, 1936
- Der deutsche Dämon, 1937
- Schüsse bei Krupp. Ein Spiel aus deutscher Dämmerung, 1937
- Der Berg der Rebellen, 1937
- Die Heimat der Starken, 1938
- Der junge Hutten, 1938
- Der Tanz aus der Reihe, 1939
- Feuer über Deutschland. Eine Huttenballade, 1939
- Kamerad. Gedichte eines Soldaten, 1940
- Von der Freiheit des Kriegers, 1940
- Der Freiheit wildes Lied. Ketzereien großer Männer, 1940
- Die kriegerische Revolution, 1941
- Von der Feindschaft. Deutsche Gedanken, 1941
- Vater aller Dinge. Ein Buch des Krieges, 1942
- Der Krieg des Kriegers. Gedanken im Felde, 1942
- Julia Liebich: Kurt Eggers, der intellektuelle Schläger. In: Rolf Düsterberg (Hrsg.): Dichter für das »Dritte Reich«. Biografische Studien zum Verhältnis von Literatur und Ideologie. Aisthesis, Bielefeld 2009. ISBN 978-3-89528-719-0, S. 75–98.
- Ernst Klee: . 2. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8.
- Elmar Vieregge: Rezeption eines historischen Gewalttäters. Die Bedeutung von Kurt Eggers als Freikorpskämpfer, NS-Dichter und SS-Soldat für den Rechtsextremismus. In: Armin Pfahl-Traughber (Hrsg.), Jahrbuch für Extremismus- und Terrorismusforschung 2013, Brühl/Rheinland 2013, S. 95–112. ISBN 978-3-938407-62-2.
- Eric Kaden: Kurt Eggers – Vom Freikorps zur Waffen-SS, Winkelried-Verlag, ISBN 978-3-938392-00-3
- Franz Poulsen: Ein Dichter an der Ostfront. SS-Obersturmführer Kurt Eggers als Schriftsteller und Soldat, in: DMZ Zeitgeschichte 6, 2013
- Karl Bergerhoff: Die schwarze Schar in O/S – ein historischer Abschnitt aus Oberschlesiens Schreckenstagen, Verlag „Schwarze Schar“, 1932
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116369051 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Народились 10 листопада
- Народились 1905
- Уродженці Берліна
- Померли 12 серпня
- Померли 1943
- Померли в Бєлгородській області
- Нагороджені Сілезьким Орлом 1-го ступеня
- Нагороджені Сілезьким Орлом 2-го ступеня
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Цивільним знаком СС
- Німецькі танкісти Другої світової війни
- Німецькі письменники
- Німецькі поети
- Німецькі військові кореспонденти
- Члени Фрайкору
- Учасники Каппського заколоту
- Оберштурмфюрери СС
- Нацистська пропаганда
- Загинули в боях Німецько-радянської війни