Курт Ердманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт Ердманн
Народився23 вересня 1888(1888-09-23)
Черняховськ, Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер10 листопада 1966(1966-11-10) (78 років)
Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
ПохованняWaldfriedhof Lauheided
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест

Курт Ердманн (нім. Kurt Erdmann; 23 вересня 1888, Інстербург10 листопада 1966, Мюнстер) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

[ред. | ред. код]

4 березня 1907 року вступив в 2-й Померанський піший артилерійський полк №15. В жовтні 1912 року переведений в Лауенбурзький піший артилерійський полк №20. Після початку Першої світової війни призначений ад'ютантом резервного пішого артилерійського полку №20. З жовтня 1940 року — артилеріський офіцер на плацу (командир артилерії) захопленої французької фортеці Лілль. З листопада 1914 року — командир фортечної батареї трофейних 120-міліметрових гармат. З лютого 1915 року — ад'ютант пішої артилерії фортеці Лілль. З серпня 1915 року — командир батареї 9-го Шлезвіг-Гольштейнського пішого артилерійського полку. Учасник Верденської битви. В березні 1917 року призначений в штаб 217-ї піхотної дивізії, в червні 1917 року — в Генштаб 21-го армійського корпусу. В жовтні-листопаді 1917 року — командир роти і батальйону та офіцер штабу 8-го Рейнського піхотного полку №70. В січні 1918 року направлений на в Седан курси офіцера Генштабу. В лютому 1918 року отримав право носіння форми Генштабу і призначений в Генштаб 21-го армійського корпусу.

12 січня 1919 року призначений в штаб губернаторства Грауденц, 1 вересня 1919 року — в піший артилерійський полк №20. З вересня 1919 року — начальник охоронних підрозділів Великого Гамбурга. 31 січня 1920 року звільнений у відставку і наступного дня вступив у поліцію Гамбурга. 4 липня 1920 року перейшов у воєнізовану організацію Ешеріха. Після заборони організації працював у приватному секторі. Спочатку працював стажером, потім — торговим представником фірми Klinke & Niemöller в Гамбурзі. З червня 1922 року — завідувач відділу фірми Essener Kohlenkontor в Ессені.

1 травня 1927 року вступив в рейхсвер і призначений економічним офіцером при командуванні 6-го військового округу. З 1 жовтня 1933 року — офіцер земельної оборони, з 5 березня 1935 року — служби комплектування. З квітня 1935 року — районний економічний офіцер економічної інспекції Мюнстера. З 26 квітня 1935 року — економічний інспектор. В листопаді 1936 року очолив все управління. 1 квітня 1937 року зарахований на дійсну службу. З листопада 1939 року і до кінця Другої свтіової війни — інспектор озброєнь 6-го військового округу. Одночасно з серпня 1943 року — начальник Рурського штабу. В обов'язки Ердманна входило, серед іншого, швидке введення в експлуатації пошкоджених внаслідок бомбардувань промислових підприємств. Він володів широкими повноваженнями: міг наказати побудувати новий завод на місці чи розібрати його. 15 квітня 1945 року взятий в полон. 31 березня 1947 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann – Fitzlaff. Biblio-Verlag, Bissendorf 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 356–357.
  • Klaus D. Patzwall: Die Ritterkreuzträger des Kriegsverdienstkreuzes 1942–1945. Patzwall 1984
  • Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun-Pallas 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 82.