Курт Злефогт

Курт Злефогт
нім. Kurt Slevogt
Народився	21 березня 1892(1892-03-21) Мюнхен, Німецький Райх
Помер	23 липня 1957(1957-07-23) (65 років) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	штурман
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Віце-адмірал
Нагороди	Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Хрест Левенфельда Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Нагрудний знак підводника

Курт Злефогт (нім. Kurt Slevogt; 21 березня 1892, Мюнхен — 23 липня 1957, Гамбург) — німецький військовий діяч, віцеадмірал крігсмаріне.

Біографія

1 квітня 1910 року вступив на флот. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Ганза» і у військово-морському училищі в Мюрвіку. Учасник Першої світової війни, служив на легких крейсерах. 1 березня 1917 року переведений в підводний флот. З 1 січня 1918 року — командир підводного човна U-107, з 31 липня — U-71, з 15 жовтня — U-79. Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 2 861 брт.

Дата	Назва корабля	Тип	Тоннаж, брт	Країна
14 квітня 1918	Marstonmoor	Пароплав	2 744	Британська імперія
29 червня 1918	Castor I	Вітрильник	117	Норвегія

Після закінчення війни залишений на флоті. З 19 травня 1920 року — директор, з 6 жовтня 1920 по 4 жовтня 1923 року — інструктор військово-морського радіо-училища в Свінемюнде. З 27 вересня 1926 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Гессен». 28 вересня 1928 року переведений в Морське керівництво начальником відділу Управління навчальних закладів. З 26 вересня 1931 року — навігаційний, з 27 березня 1933 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Сілезія». З 1 жовтня 1933 року — начальник школи підводного флоту.

З 18 вересня 1937 року — начальник штабу 2-го адмірала військово-морської станції «Остзе» (з 1 січня 1938 року — 2-го адмірала на Балтиці). 4 грудня 1939 року призначений 2-м адміралом на Балтиці. 31 березня 1943 року замінений контрадміралом Зігфрідом Зорге. 10 травня 1943 року призначений суддею Призового суду в Гамбурзі. 31 травня 1945 року заарештований владою союзників. 8 січня 1946 року звільнений.

Звання

• Кадет (1 квітня 1910)
• Фенріх-цур-зее (15 квітня 1911)
• Лейтенант-цур-зее (29 вересня 1913)
• Оберлейтенант-цур-зее (22 березня 1916)
• Капітан-лейтенант (1 січня 1921)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1929)
• Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1934)
• Капітан-цур-зее (1 жовтня 1936)
• Контрадмірал (1 липня 1940)
• Віцеадмірал (1 вересня 1942)

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда в бронзі
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Нагрудний знак підводника (1918)
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Хрест Левенфельда
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (1939)
  • 1-го класу з мечами (30 січня 1942)

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

• Злефогт на сайті uboat.net [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Фотографії і нагороди Злефогта.