Курт фон Брізен
| Курт фон Брізен | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Kurt Alfred Otto Erimar von Briesen | ||||||||||||||||
.gif) | ||||||||||||||||
| Народився | 3 травня 1886[1]  Анклам, Передня Померанія-Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія, НДР | |||||||||||||||
| Помер | 20 листопада 1941[1] (55 років) Харків, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||
| Поховання | Німецький військовий цвинтар у Харковіd[1] | |||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецький Райх | |||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||
| Роки активності | з 1904 | |||||||||||||||
| Військове звання |  генерал від інфантерії | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
Курт Альфред Отто Ерімар фон Брізен (нім. Kurt Alfred Otto Erimar von Briesen; 3 травня 1886, Анклам, Німецька імперія — 20 листопада 1941, Харків, УРСР) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Син генерала піхоти Альфреда фон Брізена. 16 вересня 1904 року вступив у 2-й імператора Франца гвардійський гренадерський полк. З жовтня 1910 року виконував обов'язки ад'ютанта батальйону. 1 жовтня 1913 року був відряджений для навчання до військової академії.
З початком Першої світової війни Брізен покинув академію і був призначений полковим ад'ютантом 15-го резервного піхотного полку. Він служив на Західному фронті у Франції і був там поранений 23 серпня 1914 року. Після госпіталізації і одужання з 28 жовтня 1914 року служив ад'ютантом 26-ї резервної піхотної бригади. У 1916 році переведений в штаб 4-го армійського корпусу. 7 вересня 1916 року Брізен був зарахований до Генерального штабу і призначений першим офіцером штабу 239-ї піхотної дивізії.
Після закінчення війни Брізен з січня по квітень 1919 року командував 52-м добровольчим батальйоном, а потім призначений у 2-й армійський корпус першим офіцером штабу. З 1 жовтня 1919 року працював на тій же посаді в штабі 2-го військового округу, поки не був остаточно звільнений з військової служби 9 березня 1920 року, покинувши службу 31 березня 1920 року.
1 травня 1922 року Брізен був призначений офіцером «земельної оборони» 2-го військового округу, організував охорону кордону в Померанії.
1 квітня 1934 року відновлений на службі як комендант Нойштеттена, а 15 жовтня 1935 року призначений командиром 69-го піхотного полку в Гамбурзі. На початку лютого 1938 року Брізен став командиром 30-ї піхотної дивізії в Любеку. Учасник Польської і Французької кампаній. Його дивізії випала честь пройти повз Тріумфальну арку в Парижі як особлива нагорода. З 25 листопада 1940 року — командир 52-го армійського корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. Під час поїздки на фронт в районі Ізюма загинув в результаті радянського авіанальоту.
- Фанен-юнкер (16 вересня 1904)
- Фенріх (22 квітня 1905)
- Лейтенант (27 січня 1906) — патент від 21 липня 1904 року.
- Оберлейтенант (19 липня 1913)
- Гауптман (27 січня 1915)
- Майор запасу (31 березня 1920)
- Оберстлейтенант (1 квітня 1934)
- Оберст (1 травня 1934)
- Генерал-майор (1 серпня 1937)
- Генерал-лейтенант (27 серпня 1939)
- Генерал піхоти (1 серпня 1940)
- Срібна ювілейна медаль для іноземців (Австро-Угорщина; 1908)
- Залізний хрест
- 2-го класу (вересень 1914)
- 1-го класу (грудень 1914)
- Орден Франца Йосифа, лицарський хрест (Австро-Угорщина)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (квітень 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (4 жовтня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста (27 жовтня 1939)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест із зіркою і мечами (11 вересня 1941)
- Відзначений у Вермахтберіхт (22 листопада 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (посмертно)
- Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendaten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 269–270.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1993.
- ↑ а б в г Find a Grave — 1996.
- Народились 3 травня
- Народились 1886
- Уродженці Мекленбургу-Передньої Померанії
- Померли 20 листопада
- Померли 1941
- Померли в Харкові
- Генерали піхоти (Вермахт)
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери лицарського хреста ордена Франца Йосифа
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Почесні лицарі ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені срібним нагрудним знаком «За поранення»
- Командори ордена Заслуг (Угорщина) із зіркою
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Фрайкору
- Оберсти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Відзначені у Вермахтберіхті