Очікує на перевірку

Курченко Андрій Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курченко Андрій Ігорович
Народився29 січня 1965(1965-01-29) (59 років)
Чернівці
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьімунолог
Alma materЧернівецький медичний інститут
Галузьдерматологія, імунологія, алергологія
ЗакладНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця
Посадазавідувач кафедри клінічної імунології та алергології із секцією медичної генетики
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курченко.

Андрі́й І́горович Ку́рченко (29 січня 1965, м. Чернівці, Україна) — український дерматолог, імунолог та алерголог. Доктор медичних наук, професор. Завідувач кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Експерт Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України. Дійсний член Європейської та Американської академій алергології та клінічної імунології. Віцепрезидент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ). Заступник редактора журналу «Імунологія та алергологія. Наука і практика». Співавтор національних підручників «Клінічна та лабораторна імунологія» (2012)[1] та «Імунологія» (2013)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Андрій Ігорович Курченко народився 29 січня 1965 року в Чернівцях у сім’ї лікаря.

У 1982 році закінчив з відзнакою середню школу і вступив на перший курс Чернівецького медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа», який закінчив з відзнакою у 1988 році. У студентські роки цікавився дерматологією[3].

У 1988—1990 роках навчався в клінічній ординатурі, а в 1990—1993 в очній аспірантурі на кафедрі шкірних та венеричних хвороб при Київському державному інституті удосконалення лікарів (КДІУЛ)[4]. У ті роки кафедру очолював видатний радянський дерматовенеролог, засновник української школи дерматовенерології, професор Борис Тихонович Глухенький (1925–2015)[3]. Починаючи з 1970-х років[5] на кафедрі почав розвиватися напрям імунодерматології, який до кінця 1980-х став основним[3].

У 1993 році під керівництвом професорів Глухенького Б. Т і патоморфолога Сільченка В. П.[3] Андрій Ігорович Курченко захистив кандидатську дисертацію «Роль клітинно-опосередкованого імунітету в патогенезі екземи та метод імунокоригуючої терапії хворих»[6].

З 1993 по 1997 роки працював на кафедрі шкірних і венеричних хвороб спочатку на посаді асистента[7], згодом — старшого наукового співробітника науково-дослідного центру (КДІУЛ)[1].

У 1996 проходив стажування у Великій Британії[7].

З 1997 року асистент, а з 2005 року[4] — доцент кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

У 2008 році захистив докторську дисертацію «Атопічний дерматит: характеристика змін системного та локального імунітету»[8] (науковий консультант професор Драннік Георгій Миколайович)

У 2012 році обраний на посаду завідувача кафедри клінічної імунології та алергології із секцією медичної генетики НМУ імені О. О. Богомольця[4].

У 2014 році А. І. Курченку надано вчене звання професор[4].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Тематика наукових досліджень професора Курченка включає: імунологію слизових оболонок і шкіри, імунодерматологію, алергологію[1], молекулярну генетику[3].

Отримав вищі професійні категорії за спеціальностями: клінічна імунологія, алергологія, та кваліфікаційні підтвердження зі спеціальностей: дерматовенерологія, генетика та організація охорони здоров’я[3].

Член двох спеціалізованих вчених рад за фахом імунологія та алергологія[7][9].

З 2011 року — віцепрезидент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ)[7].

З 2012 року — експерт Науково-експертної ради Державного експертного центру МОЗ України[3].

З 2013 року — член клініко-експертної комісії МОЗ України з алергології, імунології, клінічної та лабораторної імунології[10].

Брав участь у розробці стандартів надання медичної допомоги (уніфікованих медичних протоколів) з атопічного дерматиту[11], загального варіабельного імунодефіциту[12], дефіциту мієлопероксидази фагоцитів[13], медикаментозної алергії, включаючи анафілаксію[14], герпетичної інфекції[15].

Лікар-консультант вищої категорії з клінічної імунології та алергології Інституту серця МОЗ України[16].

У 2012—2014 роках — завідувач відділу аспірантури, з 2015 року — голова апробаційної ради «Теоретична медицина»[17] Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та член науково-координаційної ради[7].

У 2015—2017 роках — керівник НДР з вивчення клінічних, імунологічних, генетичних особливостей діагностики та лікування захворювань, асоційованих з патологією слизових оболонок та лімфоїдної тканини[18].

Заступник головного редактора фахового журналу «Імунологія та алергологія: наука і практика»[3][19], член редакційної колегії журналу «Астма та алергія»[20].

Співавтор 2 підручників, 3 навчальних посібників, 5 навчальних програм, понад 200 наукових праць[3], 7 патентів на винаходи[21].

Міжнародна діяльність

[ред. | ред. код]

Дійсний член Європейської та Американської академій алергології та клінічної імунології[7].

У 2001 році А. І. Курченко був одним з організаторів першої в Україні міжнародної школи молодих вчених під егідою Європейського та Американського товариств імунологів та алергологів[3]. Школа була проведена у Києві та Криму, лекції читали 32 професори, а слухачами були понад сто молодих вчених з різних країн світу[22]. У процесі підготовки почалася співпраця з професором Гарвардського університету, керівником Інституту імунологічних досліджень Нової Англії (IRINE) Лоуренсом Ду Баски[3], що стало початком наукового співробітництва між НМУ імені О. О. Богомольця та Інститутом імунологічних досліджень Нової Англії (IRINE) у м. Гарднер (США)[23], яке триває більш ніж 20 років.

У 2019 році професор Курченко, в межах міжурядового договору між Україною і КНР на персональне запрошення медичної компанії БоЖунь, перебував з робочим візитом у Китайській Народній Республіці. А. І. Курченком було прочитано цикл лекцій з питань генетичних основ і сучасних методів діагностики та лікування імунозалежних хвороб шкіри, проведено велику кількість консультацій, консиліумів, обговорень результатів лікування. Також було підписано договір про співпрацю наукового і консультативного напряму з Дослідним інститутом профілактики та терапії (м. Гуанчжоу, провінція Гуандун) і проведено переговори з питань залучення до спільних наукових проєктів українських фахівців з академічних центрів і університетів[24].

Учасник Другого українсько-китайського форуму найвищого рівня з традиційної китайської медицини (ТКМ)[25], присвяченого інтеграції ТКМ в медичну галузь України (6—7 жовтня 2019 року, Київ)[26].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • У жовтні 2016 року нагороджений Подякою Міністерства освіти і науки України[27].
  • Наприкінці 2019 року відзначений нагородою Всеукраїнської асоціації східної медицини за розбудову кооперації між українською та китайською традиційною медициною[3].

Підручники

[ред. | ред. код]
  • Клінічна та лабораторна імунологія. Національний підручник / за загальною редакцією доктора медичних наук, професора Кузнецової Л. В.; доктора медичних наук, професора Фролова В.М.; доктора медичних наук, професора Бабаджана В. Д. — К. : ООО «Полиграф плюс», 2012. — 922 с. — ISBN 978-966-8977-28-2.
  • Імунологія. Національний підручник / за загальною редакцією проф. Кузнецової Л. В., проф. Бабаджана В. Д., член–кор. НАМН України, проф. Харченко Н. В. — Вінниця : ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2013. — 563 с. — ISBN 978-966-2696-79-0.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Иммунная система слизистых, физиологическая микрофлора и пробиотики: монографія / Г. Н. Дранник, А. И. Курченко, А. Г. Дранник. — К. : Полиграф Плюс, 2009. — 141 с. — ISBN 978-966-8977-02-2
  • Современные представления об этиологии и патогенезе полипозных риносинуситов, протекающих на фоне круглогодичного аллергического ринита. Монография / Л. В. Кузнецова и др. — Киев: Актавис Украина, 2015. — 94 с.
  • Роль стафілококових суперантигенів в патогенезі атопічного дерматиту // Інфекц. хвороби. — 2006. — № 3.
  • Production of TNF-α and IL-12 by Peripheral Blood Mononuclear Lymphocytes from Patients with Herpes Virus Infections Reflects the Intensity of Clinical Symptoms // Clinical Immunology. — 2008. — Vol. 127 (співавт.).
  • Cytokine Profile Shifts In Patients With Recurrent Herpes Simplex Of The Oral Mucosa And Lips // J. of Allergy and Clinical Immunology. — 2012. — Vol. 129, issue 2 (співавт.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Курченко Андрій Ігорович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ↑ В. Г. Передерій, О. М. Пархоменко. Відгук на національний підручник «Імунологія» // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2015. — Вип. 7(86). — С. 56—57. — Рец. на кн.: Імунологія. Національний підручник
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н Курченко Андрій Ігорович (заступник головного редактора). Імунологія та алергологія. Наука і практика. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  4. ↑ а б в г Кафедра клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  5. ↑ Школа Глухенького. Дзеркало тижня (№31): 51. 12—19 серпня 2005. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  6. ↑ Роль клітинно-опосередкованого імунітету в патогенезі екземи та метод імунокоригуючої терапії хворих [Текст] : дис... канд. мед. наук: 14.00.11 / Курченко Андрій Ігоревич ; МОЗ України, Київський ін-т удосконалення лікарів. — К., 1993. — 140 л. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 20 листопада 2019.
  7. ↑ а б в г д е Керівництво. Курченко Андрій Ігорович. Українське товариство фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ). Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  8. ↑ Атопічний дерматит: характеристика змін системного та локального імунітету [Текст] : автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.03.08 / А.І. Курченко ; Нац. мед. ун-т ім.О. О. Богомольця МОЗ України. — К., 2007. — 36 с.
  9. ↑ Спеціалізована вчена рада Д 64.618.01. Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  10. ↑ Наказ МОЗ України від 18 лютого 2013 року № 1110 «Про створення клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України»
  11. ↑ Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Атопічний дерматит». Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2016. — №8 (97). — С. 37—44. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  12. ↑ Наказ МОЗ України від 17 липня 2015 року № 438 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при загальноваріабельному (первинному) імунодефіциті»
  13. ↑ Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Дефіцит мієлопероксидази фагоцитів»] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2017. — №1. — С. 44—52. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  14. ↑ Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2016. — №3 (92). — С. 46—59. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  15. ↑ Наказ МОЗ України від 20 січня 2015 року № 22 «Про затвердження складу мультидисциплінарних робочих груп з розробки медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини у 2015-2016 роках»
  16. ↑ Курченко Андрій Ігорович. Інститут серця. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  17. ↑ Наукові ради. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  18. ↑ Основні напрями наукової роботи НМУ. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  19. ↑ Кафедра клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики. Наукова робота. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  20. ↑ Астма та алергія / Редакційна колегія. Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  21. ↑ Курченко Андрій Ігорович. База патентів України. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  22. ↑ Про нас. УТІАІ. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  23. ↑ Представник НМУ взяв участь в імуногенетичному науковому дослідженні (США). Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  24. ↑ Робоча поїздка завідувача кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики, професора А. І. Курченко в спеціалізовані медичні центри КНР. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  25. ↑ Другий українсько-китайський форум найвищого рівня з традиційної китайської медицини та захід з нагоди святкування всесвітнього дня ТКМ. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  26. ↑ В Києві пройде другий українсько-китайський форум з традиційної китайської медицини. China Radio International.CRI. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  27. ↑ Засідання Вченої ради з нагоди 175-річчя університету. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Г. В. Федорук. Курченко Андрій Ігорович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 20 листопада 2019.
  • A. Kurchenko. Elsevier. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  • A. I. Kurchenko. ResearchGate. Процитовано 20 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  • Курченко Андрій Ігорович / Юхим Гусар // На обширах часу. Календар січня [Серія "Золоті імена Буковини"]. - Чернівці : ВІЦ "Місто", 2022. - С. 177-178.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курченко_Андрій_Ігорович&oldid=38189869