Кусімов Тагір Таїпович
Тагір Таїпович Кусімов | |
---|---|
башк. Таһир Тайып улы Күсимов | |
![]() | |
Народження | 14 лютого 1909 с. Кусімово |
Смерть | 10 травня 1986 (77 років) Уфа |
Поховання | Магометанське кладовищеd ![]() |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе ![]() |
Роки служби | 1928–1969 |
Партія | КПРС ![]() |
Звання | ![]() |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Іранська операція • Битва за Дніпро |
Діти | Кусимов Салават Тагірович ![]() |
Нагороди |
Тагір Таїпович Кусімов (14 лютого 1909 — 10 травня 1986) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944)[1]. У роки Німецько-радянської війни на чолі 58-го гвардійського кавалерійського полку брав участь у Битві за Дніпро. Генерал-майор (1969).
Народився в селі Кусімово (нині Абзеліловський район Башкортостану) у селянській родині. Освіта початкова.
У РСЧА з 1928 року. В 1932 році у Казані татаро-башкирську об'єднану військову школу, в 1937 році — КУКС.
На фронтах німецько-радянської війни з квітня 1942 року. Командир 58-го гвардійського кавалерійського полку (16-а гвардійська кавалерійська дивізія, 7-й гвардійський кавалерійський корпус, 61-а армія, Центральний фронт) гвардії підполковник Кусімов 27 вересня 1943 року силами полку організував форсування Дніпра західніше сіл Димарка та Неданчичі (Ріпкинський район Чернігівської області). Полк закріпився на плацдармі і цим створив умови для переправи інших підрозділів дивізії.
З подання командира 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії гвардії полковника Бєлова на нагородження підполковника Кусімова орденом Суворова 3-го ступеня, останній, зрештою, за форсування Дніпра отримав значно вищу нагороду. 15 січня 1944 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
в 1947 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, в 1951 р. — Військову академію Генерального штабу.
З 1969 року генерал-майор Т. Т. Кусімов у відставці. Працював воєнкомом Башкирської АРСР. Жив в Уфі. Помер 10 травня 1986 року.
Нагороджений двома орденами Леніна, орденом червоного Прапора, Вітчизняної війни 1 ст., двома орденами Червоної Зірки, медалями.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987 — С. 829. (рос.)
- Нагородний лист Т. Т. Кусімова підписаний полковником Бєловим 28 вересня 1943 р. на сайті «Подвиг народа» (рос.)
- Народились 14 лютого
- Народились 1909
- Померли 10 травня
- Померли 1986
- Поховані на Магометанському кладовищі (Уфа)
- Радянські кавалеристи Другої світової війни
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Члени КПРС
- Генерал-майори (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Абзеліловського району
- Учасники битви за Дніпро
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Радянські командири кавалерійських полків у Другій світовій війні
- Герої Радянського Союзу — башкири
- Випускники Військової академії Генштабу
- Люди, на честь яких названо вулиці