Куткін Володимир Сергійович
Куткін Володимир Сергійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 листопада 1926 Житомир | |||
Смерть | 10 березня 2003 (76 років) | |||
Країна | Україна | |||
Навчання | ||||
Діяльність | митець | |||
Вчитель | Драченко Петро Герасимович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Звання | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Володимир Сергійович Ку́ткін (нар. 12 листопада 1926, Житомир — пом. 10 березня 2003, Київ) — український графік, живописець; член Спілки художників України з 1961 року.
Народився 12 листопада 1926 року в місті Житомирі (тепер Україна) у родині службовця. У 1933 році його сім'я переїхала до Києва. У 1938 році вступив до Київської художньої школи імені Т. Г. Шевченка. Закінчив навчання після німецько-радянської війни[1]. У 1948 році вступив до Київського державного художнього інституту на факультет графіки. 1 липня 1950 року був заарештований органами Міністерства державної безпеки і засуджений до восьми років позбавлення волі за звинуваченням у антирадянській пропаганді й агітації та український націоналізм. Покарання відбував у В'ятських таборах. 14 січня 1955 року, через відсутність складу злочину, був достроково звільнений. Того ж року відновив навчання в інституті, яке з відзнакою закінчив 1959 року. Його викладачами були Олександр Пащенко, Іван Селіванов, Олександр Данченко, Василь Касіян, Іларіон Плещинський.
У 1959–1961 роках працював у Києві художнім редактором видавництва «Радянська школа». Потім на творчій роботі. Жив у Києві в будинку на Русанівській набережній № 24/51, квартира 99. Помер в Києві 10 березня 2003 року.
Працював в галузі станкової, книжкової графіки, живопису та монументально-декоративного мистецтва (техніки — малюнок, акварель, офорт, лінорит, пастель, олія). Малював портрети діячів культури й історії України, козаків і селян, відтворював події української історії. Серед робіт:
- мозаїчне панно «Великий Кобзар» (1969; в експериментальній школі в українському мікрорайоні Ташкента);
- графіка
- «Крим» (1956, кольорова ліногравюра);
- «Лісовичок» (1962, ліногравюра);
- «Т. Шевченко» (1961; 1964; 1984; 1986);
- «Князь Ігор» (1986);
- «Автопортрет» (1987; 1997; 1998);
- «Леся Українка» (1989);
- триптих «Правда України» (1990);
- серії
- пейзажів і портретів, присвячена XXIV з'їздові КПРС та XXIV з'їздові КП України (1970);
- ліноритів:
- «За мотивами творчості Т. Шевченка» (1959—1965, ліногравюри);
- «Земле моя» (1966, ліногравюра);
- «ГУЛАГ» (1987—2003);
- акварелей і малюнків «Дім, в якому ми живемо» (1962—2001);
- малюнків:
- «Донбас» (1972);
- «День Перемоги» (1971—1993);
- «Україна. Образи героїчної доби» (1977—2003);
- «Голод. 1933» (1988);
- ілюстрації до
- збірки «Кобзар» Тараса Шевченка (1963, співавтори Олександр Данченко та інші; 1986; Київ);
- роману «Тронка» Олеся Гончара (1966; Київ);
- збірки новел «Гармонія» Григорія Косинки (1969—1971; видано 1981; Київ);
- живопис
- «Голосієве. Осінь» (1989);
- «Тихий вечір» (1997);
- «Пейзаж із білими лілеями» (1998);
- «Святі береги» (1999);
- «Кошовий П. Калнишевський» (1999).
Брав участь у міських виставках з 1957 року (дебютував на виставці творів молодих художників у Києві), республіканських — з 1960 року, всесоюзних — з 1962 року, закордонних — з 1963 року. Персональні відбулися у Каневі (1981), Києві (1995—1997, 1999, 2001—2002), Білій Церкві (2000), посмертні у Києві (2004, 2006) та Житомирі (2009).
Деякі картини зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, Харківському та Донецькому художніх музеях, Житомирському краєзнавчому музеї.
- Срібна медаль Міжнародної виставки книги у Лейпцизі (1965);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1967 року;
- Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1966 рік;
- Медаль та Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР;
- Народний художник України з 2001 року.
- ↑ Бібліотека українського мистецтва. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
- Куткін Володимир Сергійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 250.;
- Куткін Володимир Сергійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Куткін Володимир Сергійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Куткін Володимир Сергійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 346 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Міщенко Г. Г. Куткін Володимир Сергійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Народились 12 листопада
- Народились 1926
- Уродженці Житомира
- Померли 10 березня
- Померли 2003
- Померли в Києві
- Члени Національної спілки художників України
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Народні художники України
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Випускники Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка
- В'язні ГУЛАГу
- Випускники Київського художнього інституту
- Радянські художники
- Художники Києва
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Художники XXI століття
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти