Перейти до вмісту

Кут трьох імператорів

Координати: landmark 50°13′45.96″ пн. ш. 19°09′27.56″ сх. д. / 50.2294333° пн. ш. 19.1576556° сх. д. / 50.2294333; 19.1576556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кут трьох імператорів в наш час. До 1918 р. ліва частина належала Німеччині, середня — Російській імперії, а права — Австро-Угорщині.
Кут трьох імператорів на пам'ятній листівці 1902 р. Імператори на фото, зліва: Франц-Йосиф I Австрійський, Вільгельм II Прусський, Микола II.
Кут трьох імператорів. Листівка
Trójkąt Trzech Cesarzy

Кут трьох імператорів (нім. Dreikaisereck, пол. Trójkąt Trzech Cesarzy) — колись знаменитий стик кордонів трьох держав: Російської імперії, Пруссії (пізніше Німецької імперії) і Австрійської імперії (пізніше Австро-Угорщини). Утворився 16 листопада 1846 року, після того, як Австрійська імперія анексувала Вільне місто Краків, і з тих часів став найпопулярнішою пам'яткою. З його зображенням, а також фотографіями трьох імператорів, друкувалися і розсилалися листівки. Щорічно місцевість відвідувало до 8 тисяч туристів, в основному з Німеччини. Припинив своє існування в роки Першої світової війни.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічно точка стику розташовувалася в місці злиття річок Чорна Пшемша і Біла Пшемша (нині — Сілезьке воєводство). Місцевими населеними пунктами були: російський Сосновець, німецькі Мисловиці (нині входять до агломерації Катовиці). Неподалік розташовувався також і Освенцим, який отримав сумну популярність пізніше. Населяли міста переважно етнічні поляки, що перетворилися на розділений народ. Береги єднали два мости. Своє історичне ім'я регіон отримав після об'єднання Німеччини в 1871 році. У 1907 році на німецькій стороні була зведена і Вежа Бісмарка, знесена в 1933 році.

Редемаркація

[ред. | ред. код]

Прикордонний стик фактично припинив своє існування під час Першої світової війни, коли Царство Польське, що належало Російській імперії, було окуповано німецькими та австрійськими військами. Формально був включений до складу незалежної Польщі в 1918 році.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Joachimsthaler Jürgen. «Drei Adler». Myslowitz. Ein Vorspiel // Edward Białek, Jan Krucina, Eugeniusz Tomiczek (Hrsg.): Ad mundum poëtarum et doctorum cum Deo. Festschrift für Bonifacy Miązek zum 70. Geburtstag (= Beihefte zum Orbis Linguarum 39). — ATUT, Wrocław. — 2005. — S. 365—385.
  • Knötel Richard. Von der Drei-Kaiserreich-Ecke. Geschichtlich-kulturelle Episoden. — Phönix-Verlag. — Berlin, Breslau, Kattowitz, 1911.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

landmark 50°13′45.96″ пн. ш. 19°09′27.56″ сх. д. / 50.2294333° пн. ш. 19.1576556° сх. д. / 50.2294333; 19.1576556