Кучеренко Володимир Вікторович
| Володимир Кучеренко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Володимир Кучеренко (псевдо – «Борис») | ||||
| Народився | 28 грудня 1977 Олександрія | |||
| Помер | 6 грудня 2024 (46 років) покровський напрямок Донецької області | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор театру фінансовий директор | |||
| Роки діяльності | 2020—2022 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Володи́мир Ві́кторович Кучере́нко (псевдо — «Борис»; 28 грудня 1977, Олександрія, Кіровоградська область — 6 грудня 2024, покровський напрямок Донецької області) — командир екіпажу пілотів FPV 414 окремого Полку «Птахи Мадяра», актор київського театру «Тотеатр», фінансовий директор Центру контент-аналізу, випускник Інституту післядипломної освіти КНУТШ[1][2].
Народився 28 грудня 1977 року в місті Олександрія Кіровоградської області. Навчався у школі № 2, потім у Дніпропетровській гірничій академії за спеціальністю інженера електроприводу. Працював директором компанії «Кран-сервіс»[3].
Також здобув освіту в університеті ім. Тараса Шевченка за напрямком фінансів та кредиту (2013—2016), закінчив школу політичних студій (2016), за спеціальністю «Системи і методи штучного інтелекту» закінчив НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (2021), працював фінансовим директором Центру контент-аналізу. Цікавився психологією, театром, писав вірші, захоплювався риболовлею, катанням на лижах, любив подорожувати.
Володимир Кучеренко – випускник Школи-студії акторської майстерності та імпровізації «Чорний квадрат». Він став одним із перших акторів-студійців, чия випускна вистава «Інтимна розмова з ароматом бензину», поставлена під керівництвом режисера та актора Сергія Федорчука, увійшла до репертуару театру «Чорний квадрат». Ця була першою в історії студії виставою, в якій всі актори були випускниками одного курсу[4]. Також був випускником Акторської майстерні Михайла Кострова, грав у київському театрі «Тотеатр», студії «FeNiKs» (2021).
З початком повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, добровольцем долучився до лав ЗСУ й опанував керування безпілотниками, став командиром розрахунку FPV 414-го окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра». Мав псевдо «Борис» (за іменем персонажа, якого він створив у виставі «Ч.С.» у репертуарі «Тотеатру»). Служба тривала безперервно понад 33 місяці в зоні бойових дій. Був одним із перших, хто створив підрозділ аеророзвідки з чотирьох екіпажів FPV-дронів. Побратими згадують його як людину, для якої важливими були не лаври, а результат[5].
Загинув 6 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на покровському напрямку Донецької області)[1][6]. Залишились донька, син, батьки та сестра[7]. Прощання відбулося 10 грудня у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві та 11 грудня в Олександрії — рідному місті Володимира. Похований на військовому кладовищі[8].
8 грудня 2024 року побратими з 414 окремої бригади «Птахи Мадяра» опублікували відео памʼяті Володимира «Бориса» Кучеренко «Зараз останній вечірній танок…»[9].
13 грудня 2024 року у Національному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса «Тотеатр» зіграв перформативну виставу «Ч.С.» (реж. Олена Вахрамєєва) пам'яті Володимира Кучеренка. В тіло вистави було включено монолог, присвячений Володимиру, заснований на реальних подіях[5].
- 2023 — Орден «За мужність» ІІІ ступеня
- 2023, 25 лютого — Медаль за участь в боях «Бахмутський рубіж» від Всеукраїнського обʼєднання «Країна»
- 2023, 25 лютого — Медаль «За хоробрість в бою» від Всеукраїнського обʼєднання «Країна»
- 2023, 01 жовтня — Відзнака командира від 204 Окремого батальйону Територіальної оборони
- 2023, 22 жовтня — Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- 2024, липень — Грамота з відзнакою від Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України
- 2024, 19 листопада — Відзнака міністра оборони України «Хрест доблесті»
- 2024, 6 грудня — Відзнака «Золотий птах» від 414 окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем
- ↑ а б Марія КАТАЄВА (10 грудня 2024). У Михайлівському соборі попрощаються з загиблим на війні актором київського театру Володимиром Кучеренком (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 13 грудня 2024.
- ↑ Пішов боронити Україну з першого дня повномасштабної війни: на фронті загинув актор Володимир Кучеренко (укр.). «Новинарня». 8 грудня 2024. Процитовано 13 грудня 2024.
- ↑ Прощання із захисником Володимиром Кучеренком відбудеться 11 грудня
- ↑ Інтимна розмова з ароматом бензину. artkvadrat.com (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
- ↑ а б У Києві вшанували пам’ять полеглого актора та військовослужбовця Володимира Кучеренка. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
- ↑ Валентина ТРОЯН (8 грудня 2024). На фронті загинув фінансовий директор Центру контент-аналізу Володимир Кучеренко (укр.). «Інститут масової інформації». Процитовано 13 грудня 2024.
- ↑ Олександрійська міська рада
- ↑ На фронті загинув актор київського театру Володимир Кучеренко (укр.). «Прямий». 9 грудня 2024. Процитовано 13 грудня 2024.
- ↑
«Зараз останній вечірній танок…» (8 грудня 2024) на YouTube
Кучеренко Володимир Вікторович у соцмережі «Facebook»- Володимир Кучеренко на сайті консалтингової компанії «Центр контент-аналізу»
- Народились 28 грудня
- Народились 1977
- Померли 6 грудня
- Померли 2024
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Актори XXI століття
- Українські актори
- Українські театральні актори
- Українські митці, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну