Кучер Валерій Анатолійович
| Кучер Валерій Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 1 листопада 1987 Верблюжка | |
| Смерть | 17 лютого 2015 (27 років) Нижнє Лозове | |
| Громадянство |  Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ | механізовані війська | |
| Формування | 55-й окремий автомобільний батальйон | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вале́́рій Анато́лійович Ку́чер (1 листопада 1987 — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Ріс з братами Артемом і Віталієм, у Наталії Миколаївни й Леоніда Панасовича був середнім сином. 2004 року закінчив Верблюзьку ЗОШ, у Новгородківському ПТУ № 36, здобув професію тракторист-водій. 2008 року одружився, подружжя виховувало двох дітей. Працював в місті Долинська на залізниці.
Мобілізований 1 серпня 2014-го, водій, 55-й окремий автомобільний батальйон «Чорний ліс».
17 лютого 2015-го військовики на вантажівках поверталися з Дебальцевого, поблизу Нижнього Лозового близько опівночі потрапили під обстріл терористів.
Вважався зниклим безвісти. У березні 2015-го ідентифікований серед загиблих.
Без Валерія лишилися дружина Анжела, дві доньки — Анастасія й Катерина.
Похований у селі Верблюжка 12 березня 2015-го.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Кучер Валерій Анатолійович [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |