Перейти до вмісту

Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович
рос. Григорий Александрович Кушелев-Безбородко Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 січня 1832(1832-01-20)
Санкт-Петербург
Помер20 травня 1870(1870-05-20) (38 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняChâteau de la Roched Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник
Alma materОлександрівський ліцейd (1850) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusCatalogue de 43 tableaux de maîtres anciens provenant de la collection de M. le Comte Koucheleff Besborodkod Редагувати інформацію у Вікіданих
РідКушелєв-Безбородько Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКушелєв-Безбородько Олександр Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиОлександра Репніна-Волконськаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриNikolai Alexandrovich Kushelev-Bezborodkod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLyubov Ivanovna Kusheleva-Bezborodko (nee Krol)d Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович (*20 січня 1832(18320120), Санкт-Петербург — †20 травня 1870) — письменник, опікун Ніжинського ліцею. Автор «Очерков и рассказов Грицька-Григоренка», критичних статей, повістей. Засновник журналів «Русское слово» і «Шахматний листок».

Мав родинний маєток у Стольному Менського району.

Власним коштом опублікував книгу «Лицей князя Безбородко» (Сакт-Петербург, 1859), та укладені Миколою Костомаровим (випуски 1—2, 4) і Олександром Пипіним (випуск 3) збірники «Памятники старинной русской литературы» (Сакт-Петербург, 1860—1862).

Домовився про запрошення до Росії Александра Дюма і Теофіля Готьє — російські урядовці сподівалися, що їхні книжки про Росію позитивно вплинуть на громадську думку Європи і знівелюють вплив «антиросійської» книжки Астольфа де Кюстіна[1].

Був разом з Іваном Вернадським одним із фундаторів і чільників петербурзького Шахового клубу. Видавав «Шаховий листок» (1859—1863).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олексій Мустафін. Культур-дилери. Кілька слів про те, як Європу «закохували» в Росію. Еспресо. 2024-01-26.

Джерела та література

[ред. | ред. код]