Куюк-Тук
| Острів Куюк-Тук | |
|---|---|
| Куюк-Тук | |
 | |
| Географія | |
| 46°05′59″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.099722222222° пн. ш. 34.415833333333° сх. д. | |
| Місцерозташування | Європа |
| Площа | 184 км² |
| Довжина | 23.3 км |
| Ширина | 19.2 км |
| Найвища точка | 23 м |
| Країна | |
 Україна | |
| Регіон | Херсонська область Генічеський район |
| Адм. одиниця | Херсонська область[1]  |
| Населення | 0 (2020) |
  Острів Куюк-Тук Острів Куюк-Тук (Україна) | |
 | |
Куюк-Тук — український острів, що знаходиться в західній частині затоки Сиваш Азовського моря, на території Генічеського району Херсонської області. На острові є заповідник площею 265 Га, а сам острів знаменитий тим, що його площа жодного разу не оралася.[2]
Північно-західна частина острова розташована в межах Азово-Сиваського національного заповіднику, створеного 25 лютого 1993 року з загальною площею 52 154 га, і угіддя «Центральний Сиваш», затвердженого в 1976 році з загальною площею 45 700 Га.[3]
Загальна площа острова становить 184 км², його довжина 23.3 км, а ширина 19.2 км. Найвища точка острова розташована на висоті 23 метри, а середня висота становить близько 20 метрів.
Неподалік від острова розташовано два опорних пункти державної геодезичної мережі, а також Азово-Чорноморська орнітологічна станція.
Острів Куюк-Тук незначно витягнутий з північного сходу на південний захід. Береги острова звивисті, чергуються пологі й обривисті, з берегами та без, висотою 4-9 метри. Південна частина острова переходить в мілину. Є кілька тимчасових водойм. кілька ділянок зі стрімким берегом й пляжем. Острів відділений від материка протокою з мілинами довжиною в 3 км та шириною 0.8-2.8 км, однак, у острова існує також і дорожнє сполучення з материком, яке було утворено через штучний перешийок з іншим островом. А також, на самому острові в певній кількості присутні польові (ґрунтові) дороги.
Населення острова на 2020 рік повністю відсутнє — острів безлюдний, однак, на острові Куюк-Тук водно-болотні угіддя є місцем гніздування, зимування і міграції безлічі птахів, в тому числі пеганки, берегової ластівки, бджолоїдки звичайної та багатьох інших.[3]
Рослинність острова пустельна степова і солончакова. Ґрунти каштанові, присутні солончаки та солонці. Значна площа навесні покрита тюльпаном Ґеснера.[4]
Середня кількість опадів на острові — 617 міліметрів на рік, а середня температура дорівнює 10 ° С.[5]
- ↑ (unspecified title) — 2018.
- ↑ Остров Куюк-Тук — Республика Крым. samovar.travel. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ а б Куюк-Тук | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Куюк-Тук [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт]. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
- ↑ GeoNames.org. www.geonames.org. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- Атлас автомобільних доріг України. ДНВП Картографія, 2006 р.
- Лист карти L-36-069.
- Національний атлас України. 2008 р.
- Planitarium.ru [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Котов М. І., Попович Ф. Я. Рослинність і флора острова Куюк-Тук // УБОЖ. 1971. Т. 28, № 3; Фіторізноманіття національних природних парків України. 2003 р.
Острови Херсонщини | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Регіон |
|  | ||||||