Кшиштоф Гловацький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кшиштоф Гловацький
Загальна інформація
ГромадянствоПольща Польща
Народження31 липня 1986(1986-07-31) (38 років)
Валч, нині Польща
ПроживанняВалч, Польща Польща
Вагова категоріяПерша важка вага
(до 91 кг)
Стійкашульга
Зріст183 см
Розмах рук191 см
ТренерФедір Лапін[pl]
Професіональна кар'єра
Перший бій3 жовтня 2008
Останній бій21 січня 2023
ПоясWBO (2015—2016)
Боїв36
Перемог32
Перемог нокаутом20
Поразок4
Нічиїх0

Кшиштоф Гловацький (пол. Krzysztof Głowacki, нар. 31 липня 1986, м. Валч, Польща) — польський професійний боксер, виступає в першій важкій ваговій категорії. Чемпіон світу за версією WBO (2015—2016).

Любительська кар'єра

[ред. | ред. код]

Кшиштоф Гловацький провів 125 боїв на любительському рингу (102 перемоги, 20 поразок і 3 нічиїх). Він став чемпіоном Польщі серед юніорів у 2003, 2004 і 2005. У 2007 році Кшиштоф посів друге місце на чемпіонаті країни серед дорослих. У наступному році, завоював бронзу на чемпіонаті Польщі.

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

Перші 24 поєдинки провів у Польщі, в останньому з яких 18 січня 2015 року переміг за очками албанця Нурі Сефері, завоював титул чемпіона Європи за версією WBO і став обов'язковим претендентом на бій з чемпіоном світу за версією WBO Марко Хуком.

14 серпня 2015 року в Ньюарку (Нью-Джерсі), США Гловацький брутально нокаутував в 11 раунді багаторічного чемпіона німця боснійського походження Марко Хука і став новим чемпіоном світу в першій важкій вазі за версією WBO.[1]

16 квітня 2016 року Кшиштоф успішно провів свій перший захист титулу чемпіона WBO проти американця Стіва Каннінгема, перемігши за очками одностайним рішенням суддів.[2]

17 вересня 2016 року втратив титул чемпіона, одностайним рішенням суддів поступившись за очками у 12-раундовому поєдинку українському боксеру Олександру Усику і зазнавши першої поразки на професійному ринзі.[3]

Гловацький взяв участь у турнірі другого сезону Всесвітньої боксерської суперсерії 2018 - 2019. У чвертьфінальному бою 10 листопада 2018 року у Чикаго переміг за очками росіянина Максима Власова, завоювавши при цьому титул «тимчасового» чемпіона WBO.[4]

У півфіналі 15 червня 2019 року у Ризі Гловацький поступився місцевому боксеру Майрісу Брієдісу нокаутом у 3 раунді, але бій завершився скандалом через грубі порушення правил з боку обох боксерів і серйозні помилки рефері. Команда Гловацького подала протест в WBO, чий титул був на кону цього поєдинку.[5]

WBO не задовольнила прохання команди Гловацького про перегляд результату бою з Брієдісом, але зобов'язала латвійця протягом 120 днів, починаючи з 25 жовтня 2019 року, дати реванш Гловацькому.[6] Брієдіс відмовився давати реванш Гловацькому, і WBO позбавила його свого титулу.[7]

Бій за вакантний титул Гловацький мав провести проти британця Ловренса Околі, який завоював право боксувати за титул, завоювавши 26 жовтня 2019 року звання чемпіона Європи.

Попередньо бій Кшиштоф Гловацький — Ловренс Околі планувався на березень 2020 року, але через пандемію коронавірусної хвороби був перенесений на 12 грудня 2020 року.[8] Не відбувся бій і в грудні — Гловацький захворів на ковід. Околі провів проміжний бій, а 20 березня 2021 року суперники зустрілися в Лондоні. Кшиштоф з першого раунду намагався зблизитися з британцем, але Околі, використовуючи перевагу в довжині рук, постійно зміщувався і відповідав джебом. У шостому раунді Околі вдався правий хук в щелепу Гловацькому, який звалив поляка, і хоч той зумів підвестися, але продовжувати бій був не в змозі.[9]

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
32 перемоги (20 нокаутів), 4 поразки, 0 нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 32-4 Велика Британія Річард Ріакпоре (15-0) TKO 4 (12) 21 січня 2023 Велика Британія Манчестер Арена, Манчестер
Перемога 32–3 Мексика Франсіско Рівас Руїс (16-3) TKO 4 (10) 30 квітня 2022 Польща Hala Sportowa, Валч
Поразка 31-3 Велика Британія Ловренс Околі (15-0) TKO 6 (12) 20 березня 2021 Велика Британія О2 Арена, Лондон Бій за титул чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Поразка 31-2 Латвія Майріс Брієдіс (25-1) TKO 3 (12) 15 червня 2019 Латвія Арена Рига, Рига Бій за титул чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Перемога 31-1 Росія Максим Власов (42–2) UD 12 (12) 10 листопада 2018 США UIC Pavilion, Чикаго Бій за титул «тимчасового» чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Перемога 30–1 Колумбія Сантардер Сільгадо (28-4) KO 1 (10) 1:51 12 травня 2018 Польща Hala Sportowa, Валч
Перемога 29–1 Україна Сергій Радченко (6-0) UD (8) 10 лютого 2018 Польща Hala Nysa, Ниса
Перемога 28–1 Італія Леонардо Дам'єн Бруззесе (18-3) TKO 5 (10) 2:19 30 вересня 2017 Латвія Арена Рига, Рига
Перемога 27–1 Туреччина Хіжні Алтункая (29-0-0) RTD 5 (10) 24 червня 2017 Польща Ergo Arena, Ґданськ
Поразка 26-1 Україна Олександр Усик (9-0) UD 12 (12) 17 вересня 2016 Польща Ergo Arena, Ґданськ 2-ий захист титулу чемпіона WBO у першій важкій вазі.
Перемога 26-0 США Стів Каннінгем (28–7-1) UD 12 (12) 16 квітень 2016 США Барклайс-центр, Бруклін, Нью-Джерсі 1-ий захист титулу чемпіона WBO у першій важкій вазі.
Перемога 25–0 Німеччина Марко Хук (38-2-1) KO 11 (12) 2:39 14 серпня 2015 США Пруденшл-центр, Ньюарк, Нью-Джерсі Виграв титул чемпіона WBO у першій важкій вазі (14-ий захист Хука).
Перемога 24–0 Албанія Нурі Сефері (36-6) UD (12) 18 січня 2015 Польща Arena Toruń, Торунь Виграв титул чемпіона Європи WBO у першій важкій вазі.
Перемога 23–0 Франція Терри Кал (31-5) TKO 5 (12) 2:37 18 жовтня 2014 Польща Hala Widowiskowo — Sportowa NOSiR, Новий-Двір-Мазовецький Захистив пояс інтерконтинентального чемпіона WBO.
Перемога 22–0 Бельгія Ісмаіл Абдул (54-28-2) UD (8) 28 червня 2014 Польща Hala na Podpromiu, Ряшів
Перемога 21–0 Німеччина Варол Векілоглу TKO 9 (12) 2:21 14 грудня 2013 Польща Hala Sportowa MOSiR, Валч Захистив пояс інтерконтинентального чемпіона WBO.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Новая цель Усика: Гловацки брутально нокаутировал Хука. sport.bigmir.net (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  2. Польський чемпіон світу за версією WBO Гловацький готовий битися з Усиком у Києві // [[Західна інформаційна корпорація]]. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  3. Кшиштоф Гловацький — Олександр Усик. Чемпіонський бій. Усик відбирає пояс в Гловацького // Gazeta.ua. 17 вересня 2016
  4. Власов уступил Гловацки, Бриедис победил Гевора. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  5. Бриедиса могут лишить победы: поляк подает протест на результат боя с "грязным" латвийцем. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  6. В WBO санкционировали реванш Бриедис - Гловацки | Fightnews.info. fightnews.info (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  7. Бриедис отказывается давать реванш Гловацки и будет драться в финале WBSS даже без пояса WBO. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  8. Официально: поединок за титул WBO Гловацки – Околи пройдет 12 декабря. Sports.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
  9. Мороз, Євген (21 березня 2021). Британський боксер став чемпіоном світу після ефектного нокауту. Відео удару. Суспільне. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 19 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]