Кізім Петро Анатолійович
| Кізім Петро Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 3 червня 1991.svg){kind=small} Олександрівка, Кіровоградська область | |
| Смерть | 3 березня 2015 (23 роки) Гранітне, Донецька область | |
| Громадянство | Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Петро́ Анато́лійович Кізім (нар. 3 червня 1991, с. Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — пом. 3 березня 2015, с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, танкіст, сержант Збройних сил України.
Народився 1991 року в селі Олександрівка на Кіровоградщині. Закінчив Олександрівську загальноосвітню школу. У багатодітній родині Кізімів виховувались шестеро дітей. Після смерті батьків переїхав на постійне проживання на Черкащину, до родини тітки в смт Цибулів. Працював слюсарем на Цибулівському цукровому заводі. 2011 проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Одружився.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України 14 березня 2014 був призваний за частковою мобілізацією.
Солдат, головний сержант взводу — командир бойової машини (танк) 7-го взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Брав участь у боях в районі Амвросіївки на кордоні з РФ, Волновахи та населених пунктів Волноваського району.
Загинув 3 березня 2015 близько 15:30, під час перевезення продуктів на автомобілі ЗІЛ-131 до взводного опорного пункту поблизу села Гранітного Волноваського району. Вантажівка була обстріляна терористами з РПГ (за іншими даними, з ПТРК). Солдат Кізім загинув, ще двоє військовиків дістали поранення, автомобіль було знищено. Обстріл вівся з району на 3,5 км західніше с. Первомайського (балка Глибока)[1].
На Маловисківщині, де народився Петро Кізим, до глибокої ночі його чекали кілька сотень земляків, аби віддати останню шану Герою, перш ніж бойові побратими повезуть загиблого на Черкащину[2]. 7 березня в Цибулеві воїна проводжали в останню дорогу на колінах, з військовими почестями. Похований на кладовищі Цибулєва[3].
Залишилися дружина Ірина та маленький син Андрійко, брати та сестри[4].
- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015, посмертно)[5].
- Нагороджений почесною Грамотою Черкаської облради та відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно)[6].
1 вересня 2015 в рідному селі Олександрівка на будівлі Олександрівського НВК встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Петра Кізіма. Іменем Петра Кізіма названо шкільну дитячу організацію «Козацька родина»[7].
У червні 2016 Маловисківська міська рада ухвалила рішення про перейменування вулиці Радянської в селі Олександрівка Маловисківської міської територіальної громади на вулицю Петра Кізіма[8].
- ↑ Біля Волновахи під час ракетного обстрілу загинув черкащанин [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Вчасно, 5 березня 2015
- ↑ На Кіровоградщині на колінах проводжали в останню путь загиблого воїна [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Перша електронна, 7 березня 2015
- ↑ У Цибулеві поховали свого героя [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Новини Черкас, 11 березня 2015
- ↑ Родині загиблого в Гранітному командира танка потрібна допомога [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Лівий берег, 10 березня 2015
- ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Родині загиблого черкащанина вручили почесну відзнаку [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.] // Вчасно, 19 березня 2015
- ↑ День захисника України в Олександрівському НВК [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Маловиськівської міської ради, 19 жовтня 2016
- ↑ День українського добровольця в Олександрівському НВК [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Маловиськівської міської ради, 9 березня 2017
- Кізім Петро Анатолійович [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Кізім Петро Анатолійович [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Вже втретє сумна звістка прилетіла на Монастирищину… [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Монастирищенської районної ради, 7 березня 2015.
- 3 березня виповнюється річниця з дня загибелі у зоні проведення антитерористичної операції воїна-захисника Петра Кізіма // Сайт Монастирищенської РДА, 2 березня 2016.
- На спомин про односельця [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Блог Світлани Ємельяненко, 3 березня 2016.
- Сержанти (Україна)
- Народились 3 червня
- Народились 1991
- Померли 3 березня
- Померли 2015
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Маловисківського району
- Померли у Волноваському районі
- Поховані в Монастирищенському районі
- Люди, на честь яких названо вулиці