Кіктенко Гордій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіктенко Гордій Олексійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження19 грудня 1992(1992-12-19)
Олександрія
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (21 рік)
Червоносільське
Псевдо«Банг»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Горді́й Олексі́йович Кікте́нко (1992—2014) — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в місті Олександрія (Кіровоградська область). У віці 4 років втратив мати, його виховували бабуся і дідусь. 2008 року закінчив Олександрійську ЗОШ № 15, 2011 року — ПТУ № 17, верстатник широго профілю. Був відомим у Олександрії як активіст руху вболівальників футбольного клубу ФК «Олександрія», захоплювався малюванням та танцями у стилі хіп-хоп.

Призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ, згодом продовжив службу за контрактом. У грудні 2013-го звільнився в запас й повернувся до Олександрії.

Під час Революції Гідності — в лавах активістів олександрійської Самооборони, чергував на блокпосту. Згодом підписав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, зарахований до резервного батальйону спеціального призначення «Донбас», кулеметник.

29 серпня 2014-го загинув у селі Червоносільське під час бою з російськими десантниками — Гордій піднявся на повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти в бік окупантів. Поранення були несумісні з життям — із великокаліберних кулеметів.

3 вересня тіло Гордія разом з тілами 96-ти інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний родиною та похований в Олександрії. Без Гордія лишилася лише 85-річна бабуся.

Зовнішні аудіофайли
Я тебе сьогодні покидаю

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 17
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • Наказом № 137 від 6.8.2015 на честь Гордія його позивним — «Банг» — названо одну з самохідних зенітних установок 46-го окремого батальйону «Донбас-Україна».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]