Кінаш Ярослав Ростиславович
Ярослав Кінаш | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Ярослав Ростиславович Кінаш | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 16 квітня 1988 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Львів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 186 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | вільний агент | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2001—2002 2002—2005 |
УФК Львів СДЮШОР-4 (Львів) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ярослав Ростиславович Кінаш (нар. 16 квітня 1988, Львів) — український футболіст, півзахисник.
Вихованець львівського футболу. З 2001 по 2002 рік виступав за львівське училище фізичної культури (УФК), а потім з 2002 по 2005 рік виступав за львівську СДЮШОР-4. Перший тренер — Ігор Андрійович Польний[1].
Професійну кар'єру розпочав у луцькій «Волині». За головну команду дебютував 20 березня 2007 року у матчі Першої ліги чемпіонату України проти київської «Оболоні», який завершився перемогою лучан з рахунком 2:1 і відразу став гравцем основної команди, виходячи на поле майже в усіх матчах команди.
В сезоні 2009/10 Кінаш зіграв у 28 матчах, забивши 8 голів і допоміг клубу зайняти друге місце у Першій лізі та піднятися в елітний дивізіон.
Проте, відразу після цього футболіст отримав розрив хрестоподібної зв´язки через що пропустив весь наступний сезон[2], а також через відмову від реабілітації посварився з головним тренером команди Віталієм Кварцяним[3].
На початку 2011 року перспективним футболістом зацікавився мадридський «Реал», який запросив Ярослава на перегляд, проте через травму і реабілітаційний період півзахисник в «Реал» так і не поїхав[4], крім того «Волинь» відхилила пропозицію продажу футболіста за 200 тисяч доларів[5].
9 липня 2011 року дебютував у Прем'єр-лізі у гостьовому матчі проти криворізького «Кривбасу», вийшовши на заміну на 72 хвилині замість Євгена Пічкура[6], після чого поступово став підпускатися до виступів за основну команду, аж допоки у кінці 2011 року у відставку не було відправлено головного тренера команди Віталія Кварцяного. Новий тренер команди Анатолій Дем'яненко не бачив Кінаша у першій команді, тож наступні півроку півзахисник грав лише за молодіжку «Волині». Після завершення сезону 2011/12 через систематичне порушення режиму гравець не отримав від Дем'яненка запрошення на збір луцької команди до Словенії і покинув клуб[7].
Після цього був на перегляді в «Іллічівці»[8], проте не підійшов команді. На початку 2013 року вирушив на тренувальний збір разом з «Волинню»[9].
Після відставки Дем'яненка та повернення Кварцяного Ярослав знову повернувся до основної команди. Вже у 1 турі нового сезону 2013/14 у матчі проти «Динамо» в Києві він забив свій перший гол у Прем'єр-лізі та допоміг «Волині» зіграти внічию 1:1. Травми та конфлікти залишились позаду, Ярослав знову став ключовою фігурою «Волині».
Після довгого періоду у луцькій команді Ярослав не зміг більше як слід закріпитися і стати основним гравцем у жодному з своїх наступник колективів. 1 липня 2014 року в нього закінчився дійсний контракт з лучанами і півзахисник більш ніж два роки грав за аматорські колективи. У квітні 2016 року став гравцем ФК «Самбір». У липні того ж року перейшов до тоді ще винниківського «Руху»[10][11].
1 вересня 2017 року підписав новий контракт з «Волинню»[12]. Дебютом за лучан для Ярослава в другий його прихід стала гра проти колишньої команди. Він вийшов у старті, провів на полі 90 хвилин і відзначився результативною дією ― на 54 хвилині матчу зумів забити у ворота «Руху» та подвоїти перевагу своєї команди. Матч закінчився з рахунком 2:0[13]. Це був останній гол Ярослава за «Волинь». Окрім матчу з винничанами він зіграв у футболці «Волині» ще 4 гри.
28 липня 2018 року знову повернувся до «Самбору». 1 березня 2019 року Кінаш в черговий раз змінив клуб ― цього разу ним стала тернопільська «Нива»[14]. За неповні три місяці перебування у клубі Ярослав взяв участь у 4 матчах і встиг навіть забити дебютний гол у ворота ФК «Калуш», але вже 18 травня він був відрахований у зв'язку з порушенням спортивного режиму[15].
20 травня 2019 року гравець вже втретє повернувся до «Самбору», втім вже 6 лютого 2020 року поїхав у Вірменію, виступати за столичний «Торпедо». Перебування у Вірменії для Ярослава виявилось недовгим. За майже п'ятимісячний період виступів у складі «Торпедо» він взяв участь у 5 матчах, але відзначитися бодай одним голом не зміг.
1 липня 2020 року футболіст повернувся в Україну, після чого виступав за аматорські клуби ФК «Шкло» та «Юність» (Гійче/Куликів), які брали участь у першості та чемпіонаті Львівської області з футболу відповідно[16]. Загалом він провів у аматорах півроку.
4 лютого 2021 року на сайті вже знайомого Ярославу клубу ― «Нива» (Тернопіль), з'явилося повідомлення про те, що клуб і гравець уклали дворічний контракт[17]. Зіграв три матчі у сезоні 2020/21 Першої ліги. Став вільним агентом 7 травня того ж року[18].
- Срібний призер Першої ліги України: 2009/10
- ↑ Ярослав Кинаш: «Мечтаю о „Динамо“ или „Шахтёре“» (російською) . Террикон. 20.08.2008. Архів оригіналу за 09.08.2014. Процитовано 29 серпня 2011.
- ↑ Кинаш: «Наши победы ещё впереди» (російською) . Football.ua. 16.07.2011. Архів оригіналу за 17.07.2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- ↑ Ярослав Кінаш «переховується» від Кварцяного[недоступне посилання]
- ↑ Футболіст «Волині» Ярослав Кінаш потрапив у поле зору мадридського «Реала»
- ↑ Кварцяный: «Кинаш талантлив, как Коноплянка, но характера — ноль» (російською) . Террикон. 23.04.2011. Архів оригіналу за 28.04.2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- ↑ Епіцентр Чемпіонат України. 1 тур. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 26 серпня 2012.
- ↑ Ярослав Кінаш шукає нову команду. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2012.
- ↑ «Іллічівець» переглядає трьох гравців. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 28 січня 2013.
- ↑ Демьяненко: «Из новичков с командой полетит только Кинаш» [Архівовано 30 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Рух» підписав Кінаша. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ Ярослав Кінаш — черговий новачок винниківського «Руху» — Винники Plus. plus.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ Новини України: Ярослав Кінаш змінив «Рух» на «Волинь». Гал-інфо. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ Кінаш з «Волинню» повернув «Рух» у зону вильоту (ВІДЕО) — Винники Plus. plus.lviv.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ Ярослав Кінаш — гравець «Ниви». Нива Тернопіль. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ Ігоря Олексієнка та Ярослава Кінаша відраховано з ФК «Нива». Нива Тернопіль. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ Кінаш Ярослав Ростиславович. db.uaf.ua. База УАФ. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ Ярослав Кінаш повернувся у «Ниву». Нива Тернопіль. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ Нива Тернопіль розпрощалася з півзахисником Кінашом. SPORTARENA.com. 7 травня 2021. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Кінаш Ярослав Ростиславович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Інформація про гравця на офіційному сайті ФК «Волинь» [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]