Перейти до вмісту

Кіпріанов Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Іванович Кіпріанов
Народився4 (16) липня 1896 Редагувати інформацію у Вікіданих
Руські Тишки, Харківський район, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 вересня 1972(1972-09-29) (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСРСР СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьорганічна хімія
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Інститут органічної хімії НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняакадемік
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Аспіранти, докторантиЯгупольський Лев Мусійович
Ушенко Іван Калістратович
Портнягіна Віра Олександрівна
Красовицький Борис Маркович
Бабичев Федір Семенович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сталінська премія
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Андрі́й Іва́нович Кіпріа́нов (нар. 4 (16) липня 1896(18960716), Руські Тишки — 29 вересня 1972, Київ) — український радянський хімік, академік АН УРСР (з 1945 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 (16 липня) 1896 року в селі Руських Тишках на Слобожанщині (тепер Харківського району Харківської області) в сім'ї священика. Закінчив Харківське духовне училище.

У 1919 році закінчив хімічний факультет Харківського університету. У 1934 році йому без захисту присвоєний науковий ступінь кандидата наук. У 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Окраска и строение цианиновых красителей».

З 1942 року — директор об'єднаного інституту хімії АН УРСР у евакуації. З 1944 року очолював кафедру органічної хімії Київського університету. Тривалий час читав курс органічної хімії. 12 лютого 1945 року обраний академіком АН УРСР, став директором інституту органічної хімії АН УРСР. У 1946—1948 роках поєднував роботу на кафедрі з посадою віце-президента АН УРСР.

Могила Андрія Кіпріанова

Помер 29 вересня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7; надгробок — граніт, лабрадор; скульптор В. Є. Селібер, архітектор В. К. Лапшов; встановлений у 1974 році)[1].

Праці

[ред. | ред. код]

Засновник відомої школи з ціанінових барвників. Автор відомої на терені СРСР монографії «Введение в электронную теорию органических соединений», яка витримала два видання 1965 та 1975 років. Опублікував 234 роботи.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат Сталінської премії (за 1942 рік). «Заслужений діяч науки УРСР» з 1958 року.

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
меморіальна дошка на вул. М. Коцюбинського

1977 року у Києві ім'ям академіка Кіпріанова було названо вулицю в Ленінградському районі.

У 1979 році в Києві, на будинку по вулиці Михайла Коцюбинського, 9, де в 1944—1972 роках жив Андрій Кіпранов, йому відкрито бронзову меморіальну дошку (барельєфний портрет на тлі хімічних формул; скульптор В. Є. Селібер, архітектор А. М. Мілецкий).

У 1981 році меморіальну дошку відкрито на будинку Інституту органічної хімії АН УРСР по вулиці Мурманській, 5, де в 1941—1972 роках працював вчений.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]