Кіркконуммі
| Кіркконуммі | |
| Герб | |
 | |
 | |
| Офіційна назва |
фін. Kirkkonummen kunta швед. Kyrkslätts kommun |
|---|---|
| Офіційна мова | фінська[1][2] і шведська[1][2] |
| Країна |
 Фінляндія |
| Столиця | Kirkkonummen keskustad |
| Адміністративна одиниця | Уусімаа |
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 |
| Статистична територіальна одиниця | підрегіон Гельсінкіd[3] |
| Асоційований виборчий округ | Уусімаа[d] |
| Місце розташування | Західна Уусімааd |
| Законодавчий орган | Муніципальна рада Кірконумміd |
| Організаційно-правова форма | Громада (Фінляндія)[4] |
| Кількість населення | 41 154 осіб[5] |
| Місто-побратим | Сундбюберґ (1972)[6], Палдіскі (1996)[6] |
| Спільний кордон із | Еспоо[7], Сіунтіоd[7], Вігтіd[7] |
| Площа | 366,6 км²[8] |
 | |
| Класифікація клімату Кеппена | теплий вологий континентальний клімат (Dfb)d |
| Citizen's initiatives URL |
kuntalaisaloite.fi/fi/hae?municipalities=257(фін.) kuntalaisaloite.fi/sv/sok?municipalities=257(швед.) |
 | |
| Офіційний сайт(фін.) Офіційний сайт(швед.) | |
 Кіркконуммі у Вікісховищі | |
60°07′25″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 60.123611111111° пн. ш. 24.438888888889° сх. д.
Кіркконуммі (фін. Kirkkonummi, швед. Kyrkslätt) — фінський муніципалітет, розташований в Уусімаа, Гельсінкі на узбережжі Фінської затоки. На сході Кіркконуммі межує з Еспоо. Інші сусідні муніципалітети — Віхті, Сіунтіо та Інкоо. Муніципалітет Кіркконуммі є двомовним: 73,2 % жителів говорять фінською мовою і 14,8 % — шведською[9]. Припускається, що назва муніципалітету походить від 700-річної церкви Кірконуммі, яка розташована на вершині пагорба в муніципальному центрі.
У Кіркконуммі проживає 41 154 людини, а його площа становить 1017,01 км2, з яких 27,31 км2 займають водойми[9][10]. Щільність населення — 112,4 жителя на км2. Кіркконуммі — другий за чисельністю населення муніципалітет у Фінляндії після Нурміярві, який не називає себе містом. Однак, згідно зі статистичним угрупуванням муніципалітетів, Кіркконуммі є міським муніципалітетом, оскільки його найбільша агломерація, тобто центр Кіркконуммі, має приблизно 20 000 жителів. Найбільшими населеними пунктами муніципалітету є церковне село Кіркконуммі (муніципальний центр), Гестербю, Масала, Вейккола, Кантвік і гарнізон Упінніемі біля моря. Окрім них, у Кіркконуммі є десятки маленьких сіл[11].
Кіркконуммі був заселений з кам'яної доби — регіон був особливо популярним житловим районом під час мезоліту. 1911 року Жан Сібеліус виявив перший у Фінляндії наскельний малюнок на березі озера Віттраск, які згодом також були знайдені в Юус'ярві[12]. Знаряддя кам'яної доби та місця проживання були знайдені в Евіцкозі, Лапінкюлі, Ойтмякі та Каухалі. Осуарій Кіркконуммі є одним із трьох найдавніших свідчень людської культури у Фінляндії. Його вік оцінюється приблизно в 8500 років[13]. У Кіркконуммі також є кам'яні могили бронзової доби та вугільні печі, зосереджені біля моря, наприклад, навколо Піккаланлахті та біля Сундета, а також кургани в Саарвіку, Сундсбергу, Толсі, Корккуллі, Стресбі та Рефсеї на мисі Порккала[13]. У Кіркконуммі також був знайдений меч бронзової доби, який був поширений у Західній Європі у 1300—1100 роках до н. е.[14].
Знахідки залізної доби в Кіркконуммі та Центральній Уусімаа дуже нечисленні, тому вважається, що в ті часи регіон втратив населення через війну або хвороби[13]. Однак землеробство в цьому районі було з VII століття[15]. Старі традиційні поселення, що збереглися за історичний час, були засновані на початку XI століття та охоплюють села Хаапаярві, Йорвас, Калярві, Каухала і Вейккола[16].
Після другого хрестового походу, з кінця XIII століття, шведська колонізація фінського узбережжя також поширилася на Західну Уусімаа і водночас на Кіркконуммі. На першому етапі поселенці захопили пасовища та місця для лову сардини на берегах сучасного Тавастф'єрдена[16].
Одна з найважливіших доріг у королівстві, Велика магістраль між Турку та Виборгом, була прокладена через Кіркконуммі в XIV столітті, дотримуючись приблизно тієї самої траси, що й використовується донині[17].
За часів Другої світової війни Радянський Союз примусово орендував територію Порккала, яка охоплювала Кіркконуммі та прилеглі муніципалітети на 50 років відповідно до Московської мирної угоди. Там розмістили військово-морську базу. Однак Радянський Союз повернув територію Порккала вже в 1956 році. За оцінками, на час базування Червоної армії в Порккалі було приблизно 20 000-30 000 військовослужбовців. Спостережний пункт для радянських військових знаходився на березі бухти Еспоо у вежі Майвік. З тих часів у Кіркконуммі збереглися бетонні бункери, залишки авіабази та інші споруди.
Визначними місцями в Кірконуммі є середньовічний кам'яний церковний громадський центр, дерев'яна церква в селі Хаапаярві, садиба Хвіттраскі в Луома та парафіяльний центр, що був побудований як резиденція трьома відомими фінськими архітекторами: Еліелем Сааріненом, Германом Гезелліусом і Армасом Ліндгреном. Парафіяльний центр був спроєктований у 1984 році одним із найвідоміших архітекторів Фінляндії — Юха Лейвіскя, але має бути знесений у 2024 році, хоча Музейне агентство підтримало його збереження та оцінило його як придатне для ремонту[18].
У 1980-х роках традиційними стравами Кіркконуммі називали суп з солоного оселедця і житній хліб, а також млинець з манної крупи[19].
Географічно Кіркконуммі має два великі миси — Порккала та Упінніемі, де розташована військово-морська база та гарнізон, заснований у 1959 році. Порккала є важливим пунктом зупинки для перелітних птахів Балтійського моря та є найтихішим місцем в Уусімаа. Частина національного парку Нууксіо знаходиться на стороні Кіркконуммі. Фітогеографічно Кіркконуммі належить до гемібореальної зони.
Станом на 2024 рік Кіркконуммі має 97 природних та частково розташовних у муніципалітеті заповідників[20].
На території муніципалітету є 86 озер, найбільші з яких Віттреск, Хумальярві та Стортреск-Бактраск. Більшість озер розташовані на північ від залізничного переїзду Кіркконуммі[21].
Кіркконуммі має вологий континентальний клімат. Тут довга й холодна зима, тепле літо, а весна та осінь — дощові й прохолодні. Кіркконумні має схожий клімат з Хоккайдо та Новою Шотландією. Дощі йдуть цілий рік, але переважно на початку та в кінці осені. Найтепліша температура, виміряна в Кіркконуммі, становила 34,8 °C, а найхолодніша -31,4 °C.
Кіркконуммі — 28-й за чисельністю населення муніципалітет Фінляндії. Населення муніципалітету збільшується з 1990-х років та на кінець 2023 року становило 41 160 осіб, що складає 2,3 % населення провінції Уусімаа. 16,2 % населення Кіркконуммі молодше 15 років, 63,4 % — люди працездатного віку, 20,4 % — старше 65 років. Іншомовне населення Кіркконуммі у 2021 році становило 4000 осіб, або 9,9 % жителів міста[22][23].
- ↑ а б http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
- ↑ а б Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 — Statistics Finland, 2024.
- ↑ Kuntien ja seutukuntien vuoden 2024 välinen luokitusavain — Statistics Finland.
- ↑ Global LEI index
- ↑ Population growth biggest in nearly 70 years — Statistics Finland.
- ↑ а б Ystävyyskunnat
- ↑ а б в https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
- ↑ Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
- ↑ а б Väkiluvun kasvu suurin lähes 70 vuoteen - Tilastokeskus. stat.fi (фін.). 26 квітня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Pinta-alat kunnittain (Excel) Maanmittauslaitos. Viitattu (фін.). 1 січня 2022. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Taajama- ja haja-asutusalueväestö iän ja sukupuolen mukaan kunnittain 2018 (фін.). 31 грудня 2018. Процитовано 16 травня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Muinaisuutemme jäljet 2015, s. 46, 92, 94
- ↑ а б в Backman, S. & Ihrcke-Åberg, I: Vanha Kirkkonummi. Kyrkslätts hembygdsförening r.f., 2006.
- ↑ Muinaisuutemme jäljet 2015, s. 178
- ↑ Uuteen maahan — Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimistö. Suomalaisen kirjallisuuden seura. 14, Saulo Kepsu (2005)
- ↑ а б Suomalaisen kirjallisuuden seura. Uuteen maahan — Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimistö. 39–40, Saulo Kepsu (2005)
- ↑ Backman, S. & Ihrcke-Åberg, I: Vanha Kirkkonummi. Kyrkslätts hembygdsförening r.f., 2006.
- ↑ Salo, Jussi (13 серпня 2021). Museovirastolta saatu lausunto puoltaa rakennuksen suojelua: Seurakuntatalon suojelusta päätös vielä tänä vuonna?. Kirkkonummen Sanomat (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Kolmonen, Jaakko 1988. Kotomaamme ruoka-aitta: Suomen, Karjalan ja Petsamon pitäjäruoat, s. 56. Helsinki: Patakolmonen Ky.
- ↑ Kirkkonummen kunta. Luonnonsuojelualueet (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Kirkkonummi - Vesistöjen tila. web.archive.org. 8 травня 2017. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Шаблон:Verkkoviite
- ↑ Uudenmaan liitto. Tilastot: Väestö (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ а б Шаблон:Verkkoviite