Кірха Понарт
| Кірха Понарт (з 1991 року - Церква Різдва Пресвятої Богородиці) | |
|---|---|
| нім. Ponarther Kirche | |
 | |
| 54°40′52″ пн. ш. 20°28′51″ сх. д. / 54.681111111111° пн. ш. 20.480833333333° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і пам'ятка архітектури[d] |
| Розташування |  Росія, Калінінград |
| Початок будівництва | 1896 |
| Кінець будівництва | 23 липня 1897 |
| Стиль | неоготика |
| Належність | протестантизм |
| Єпархія | Калінінградська єпархія |
| Стан | відмінний |
| Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
  Кірха Понарт (Росія) | |
 | |
 Кірха Понарт у Вікісховищі | |
Кірха Понарт (нім. Ponarther Kirche) — євангелістська кірха Кенігсберга, побудована в 1897 році. Німецька назва була дана через розташування кірхи в одному з найстаріших передмість Кенігсберга — Понарті. Нині це Церква Різдва Пресвятої Богородиці Калінінградської єпархії Російської православної церкви
Кірха була побудована завдяки зусиллям голови євангелічної громади району Понарт Роберта Гофмана, директора пивзаводу «Понарт» Шифердекера і сім'ї Грубер, а також жителів Понарта і державної субсидії. Кірха була освячена 23 липня 1897 року.
Цегляна будівля в готичному стилі мала чотириповерхову башту на північному заході і фронтони на сході і заході. З двох сторін будівлі розташовувалися вузькі контрфорси. На півдні знаходилась вівтарна частина з ризницею. До вівтарної споруди примикав фамільний склеп Шифердекерів. На північній стороні кірхи розміщувався красивий фронтон з п'ятьма сліпими вікнами, там же був розташований притвор, об'єднаний прибудовою з вежею. З східної сторони будівлі вікна були високі, стрілчасті, із заходу в стрілчастих нішах перебували подвійні вікна з емпорами. На двосхилому даху був встановлений ліхтар з високим гострим шпилем (до наших днів не зберігся).
Перший церковний орган в християнський храм перевезли з міської синагоги. Інструмент простояв до 1929 року. Потім був замінений новим, який мав 278 регістрів, роботи відомої ганноверської фірми «Фуртвенглер і Гаммер» (підприємство успішно працює і зараз). Склепінь, як і плоскої стелі в церкві не було, і перебуваючи в нефі, можна було бачити дерев'яні конструкції даху.
Незначні пошкодження кірхи під час квітневого штурму в 1945 році не завадили продовженню церковних служб в ній німецькими жителями, що залишилися в місті. Після їх виселення кірха спочатку використовувалася як склад, а потім в ній діяв спортивний зал «Шторм».
Передача кірхи Російській православній церкві відбулася в 1991 році. Будівля була відреставрована і 21 вересня 1992 року церква була освячена як Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
- Robert Albinus: Königsberg-Lexikon. Stadt und Umgebung. Sonderausgabe. Flechsig, Würzburg 2002, ISBN 3-88189-441-1.
- Richard Armstedt: Geschichte der königlichen Haupt- und Residenzstadt Königsberg in Preußen. Reprint der Originalausgabe, Stuttgart 1899.
- Fritz Gause: Die Geschichte der Stadt Königsberg in Preußen. 3 Bände, Köln 1996, ISBN 3-412-08896-X.
- Jürgen Manthey: Königsberg. Geschichte einer Weltbürgerrepublik. Hanser 2005, ISBN 3-44620619-1.
- Gunnar Strunz: Königsberg entdecken. Berlin 2006, ISBN 3-89794-071-X.
- Baldur Köster: Königsberg. Architektur aus deutscher Zeit. Husum Druck, 2000, ISBN 3-88042-923-5.
- Калінінградська область. Фотоальбом з примітками[недоступне посилання з квітня 2019]
- Альбинус Р. Лексикон города Кенигсберга и его окрестностей. — Леер, 1985. — (нім.)
- Бахтин А., Долизен Г. Забытая культура: Кирхи Северо-Восточной Пруссии. -Хузум, 1998. — На нем. яз.
- В. И. Кулаков, А. П. Бахтин, А. П. Овсянов, Н. И. Чебуркин, «Памятники истории и культуры. Калининград», Москва, 2005, стр. 136 ISBN 5-902425-01-8
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |