Кітновський Олексій Володимирович
Олексій Володимирович Кітновський | ||
---|---|---|
Старший лейтенант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 22 квітня 1977 Луцьк | |
Смерть | 12 вересня 2014 (37 років) (помер від поранень) | |
Поховання | Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d | |
Alma Mater | Харківський військовий університет | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Олексі́́й Володи́мирович Кітно́вський (22 квітня 1977 — 12 вересня 2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1977 року в місті Луцьк (також зазначається місто Рига; Латвія). 1994 року закінчив школу № 3 міста Славута Хмельницької області; 1998 року — Харківський військовий університет за спеціальністю «озброєння та бойове використання військ ППО». Служив на різних посадах у Збройних Силах України; після звільнення в запас працював в охоронній службі.
У часі війни — військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади.
Після поранення в зоні бойових дій Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений до тубдиспансеру — підозра на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12 днів перебування в комі Олексій помер у лікарні швидкої допомоги міста Миколаєва.
Похований 15 вересня 2014-го на кладовищі Гаразджа, Луцький район.
Без Олексія лишились мама Світлана Сергіївна, дружина Тетяна та дочка Ірина 2000 р.н.[1]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- «За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» — відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 15
- Почесний громадянин міста Луцьк (посмертно; рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1)[3]
- ↑ Небесна Гвардія
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Почесні громадяни Луцька
- Кітновський Олексій Володимирович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Нагороди військовим[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 22 квітня
- Народились 1977
- Померли 12 вересня
- Померли 2014
- Поховані на Луцькому головному міському кладовищі (Гаразджа)
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Луцька
- Випускники Харківського військового університету
- Почесні громадяни Луцька