Перейти до вмісту

Кітновський Олексій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олексій Володимирович Кітновський
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження22 квітня 1977(1977-04-22)
Луцьк
Смерть12 вересня 2014(2014-09-12) (37 років)
(помер від поранень)
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma MaterХарківський військовий університет
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́́й Володи́мирович Кітно́вський (22 квітня 1977 — 12 вересня 2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в місті Луцьк (також зазначається місто Рига; Латвія). 1994 року закінчив школу № 3 міста Славута Хмельницької області; 1998 року — Харківський військовий університет за спеціальністю «озброєння та бойове використання військ ППО». Служив на різних посадах у Збройних Силах України; після звільнення в запас працював в охоронній службі.

У часі війни — військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади.

Після поранення в зоні бойових дій Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений до тубдиспансеру — підозра на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12 днів перебування в комі Олексій помер у лікарні швидкої допомоги міста Миколаєва.

Похований 15 вересня 2014-го на кладовищі Гаразджа, Луцький район.

Без Олексія лишились мама Світлана Сергіївна, дружина Тетяна та дочка Ірина 2000 р.н.[1]

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • «За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» — відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 15
  • Почесний громадянин міста Луцьк (посмертно; рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1)[3]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]