Перейти до вмісту

Кіцак Віталій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Віталій Кіцак
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Михайлович Кіцак
Народження 16 жовтня 1975(1975-10-16) (49 років)
  Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 175 см
Вага 68 кг
Громадянство  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ «Трудові Резерви» (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993 Україна «Кристал» (Чортків) 20 (2)
1993 Україна «Волинь» 1 (0)
1993 Україна «Дністер» (Заліщики) 7 (0)
1993-1994 Україна «Кристал» (Чортків) 6 (0)
1994-1995 Україна ЦСК ЗСУ/ЦСКА (Київ) 65 (9)
1996 Україна «Кристал» (Чортків) 41 (5)
1997 Україна «Нива» (Вінниця) 13 (1)
1997 Україна «Кристал» (Чортків) 17 (7)
1998 Казахстан «Іртиш» (Павлодар) 23 (7)
1999-2000 Казахстан «Кайсар» 54 (12)
2001-2002 Казахстан «Атирау» 62 (16)
2003-2006 Казахстан «Актобе» 115 (12)
2007 Казахстан «Жетису» (Талдикорган) 27 (1)
2008 Казахстан «Мегаспорт» (Алма-Ата) 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віталій Михайлович Кіцак (нар. 16 жовтня 1975) — український, пізніше казахський[1] футболіст, що виступав на позиції нападника та півзахисника. Відомий за виступами у клубах вищої ліги чемпіонату України «Волинь» та «Нива» (Вінниця), а також у низці клубів найвищого дивізіону Казахстану, де здобув титул чемпіона країни та двократного переможця Кубку Казахстану.

Кар'єра футболіста

[ред. | ред. код]

Віталій Кіцак є вихованцем ДЮСШ «Трудові резерви» у Львові, а розпочав професійну футбольну кар'єру виступами за клуб першої української ліги «Кристал» із Чорткова. За півроку на талановитого молодого футболіста звернули увагу представники вищолігового клубу «Волинь», у якому Кіцак дебютував у серпні 1993 року. Проте у луцькому клубі футболіст не зумів проявити свої найкращі якості, та зіграв лише в одному матчі у вищій лізі[2], після чого вже у вересні цього ж року став гравцем друголігового клубу «Дністер» із Заліщиків, у якому грав до середини жовтня цього року, а пізніше до кінця року повернувся до складу чортківського «Кристала». З початку 1994 року Віталій Кіцак грав у складі столичного армійського клубу ЦСК ЗСУ, перейменованого пізніше на ЦСКА, який на той час грав у третій лізі, а наступного сезону виграв турнір третьої ліги, та піднявся до другої ліги. У армійському клубі Кіцак грав до кінця 1995 року, а з початку 1996 року повернувся до складу «Кристала», у якому грав до кінця 1996 року. З початку 1997 року футболіст знову спробував свої сили у найвищому українському дивізіоні, де зіграв 13 матчів за вінницьку «Ниву». За півроку футболіст знову повернувся до «Кристала», де грав до кінця 1997 року.

З початку 1998 року Віталій Кіцак вирішив спобувати свої сили в казахському чемпіонаті. Першим його клубом у Казахстані став клуб місцевого найвищого дивізіону «Іртиш» (Павлодар). У складі цього клубу, діями якого керував відомий у минулому казахський футболіст Ваїт Талгаєв, Кіцак відразу ж став володарем Кубку Казахстану та бронзовим призером чемпіонату.[3] Наступні два сезони футболіст провів у іншому казахському клубі — «Кайсар», в якому в перший рік свого перебування знову став володарем Кубка Казахстану. Наступним клубом Віталія Кіцака став «Атирау» з однойменного міста, у складі якого футболіст двічі ставав срібним призером казахської першості, а в сезоні 2002 року став кращим бомбардиром команди з 11 забитими м'ячами.[4] Тренер «Атирау» Ваїт Талгаєв, який переходив на роботу до грозненського «Терека», і з яким Кіцак працював у інших казахських клубах, запросив Кіцака до чеченського клубу. Однак футболіст відмовився, і вирішив залишитись у Казахстані, ставши гравцем «Актобе» з однойменного міста. Спочатку клуб із заходу країни виступав невдало, проте із приходом до керівництва командою відомого в минулому футболіста Вахіда Масудова почався поступовий підйом команди по щаблях турнірної таблиці.[3] Наступного року «Актобе» уперше став чемпіоном Казахстану, а Кіцак став капітаном команди.[5] Для продовження виступів у казахській першості футболіст прийняв казахське громадянство.[6] Наступного року клуб став срібним призером, проте із приходом нового тренера Володимира Муханова розпочалось оновлення складу команди, і Кіцак вимушений був покинути команду.[3] Після відходу з «Актобе» футболіст по одному сезону грав за казахські команди вищого дивізіону «Жетису» і «Мегаспорт». У 2008 році футболіст повернувся в Україну, де грав за низку аматорських клубів Тернопільщини.[7][8]

Після закінчення футбольної кар'єри

[ред. | ред. код]

Після закінчення виступів на футбольних полях Віталій Кіцак деякий час займався бізнесом на Тернопільщині, проте пізніше повернувся в Казахстан, де працював тренером ДЮСШ в Актобе.[3]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

За словами Віталія Кіцака, у нього є двоє синів і двоє дочок.[3] Старший син Віталія Кіцака, Олександр Кіцак, також є футболістом, грав у першій українській лізі за клуб «Тернопіль», натепер є футболістом аматорської тернопільської «Ниви».[9]

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Актобе»: 2005
«Іртиш» (Павлодар): 1998
«Кайсар»: 1999

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Виталий Кицак: «Айсултан Назарбаев достоин того, чтобы возглавить Федерацию» [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
  3. а б в г д Виталий Кицак — лидер в сердцах — Футбол — Sports.kz [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Футбольный клуб «Атырау». Визитная карточка. [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Виталий Кицак: Было трудно скрыть эмоции [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Футбол. Лига чемпионов [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Тернопіль» мінімально поступається «Дністру» і втрачає лідерство південної зони — 20minut.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 лютого 2017.
  8. Збаразький «Галич» — чемпіон Тернопільщини-2008. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2017.
  9. Профіль футболіста [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]