Кічура Мелетій Омелянович
| Мелетій Кічура | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 21 січня 1881 Носів Бережанський повіт, Австро-Угорщина | |||
| Помер | 3 березня 1938 (57 років) невідоме | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | Віденський університет | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
 Кічура Мелетій Омелянович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Меле́тій Омелянович Кічу́ра (псевдоніми та криптоніми — Зеновій; К. М. О., М. К.; 21 січня 1881, Носів, нині Підгаєцького району Тернопільської області — 3 березня 1938, ГУЛАГ СССР) — український правник, письменник, літературний критик, перекладач.
Жертва сталінського терору.
Народився 21 січня 1881 року в сім'ї священика у селі Носів Бережанського повіту (нині Підгаєцького району).
Освіта: гімназія у Львові[яка?], правничі факультети Віденського і Львівського університетів.
У серпні 1914 року Мелетія Кічуру мобілізували в австрійську армію. Воював на Галицькому фронті, потрапив у російський полон і був вивезений у Сибір.
З 1918 року жив у Києві, працював завідувачем канцелярії Української академії мистецтв, викладав німецьку мову в Художньому інституті.
У липні 1899 року на студентському вічі палко відстоював задум заснування у Львові українського університету. У 1908 році як довірена особа Василя Стефаника багато зробив, щоби письменник переміг на виборах до австрійського парламенту.
Від 1910 року працював адвокатом у Коломиї на Станиславівщині, брав активну участь у громадсько-культурному житті міста, виданні газети «Покутське слово».
Належав до літературного об'єднання «Західна Україна», від 1930 року був редактором його журналу під однойменною назвою. Також відредагував альманах «Руку братам» (1928).
М. Кічура — автор збірок поезій, літературознавчих статей, рецензій, нарисів про українських письменників.
Перекладав українською мовою твори Шарля Бодлера, Юліуша Словацького, Фрідріха Шіллера й інших, німецькою мовою — поезії Лесі Українки, Тараса Шевченка.
У 1933 році Кічуру за сфабрикованим звинуваченням заарештували органи ДПУ.
До останнього часу вважали, що Кічура загинув у 1939 році, але тернопільський краєзнавець Єфрем Гасай віднайшов архівну довідку, завдяки якій остаточно з'ясовано, що Мелетій Омелянович Кічура помер 3 березня 1938 року у місцях позбавлення волі.
Реабілітований посмертно.
- Кічура М. [Поезія] // Молода муза: Антологія західноукраїнської поезії поч. XX століття. — К., 1989. — С. 222 — 253.
- Кічура М. «О чиста кринице…»: [Вірші] // Вільне життя. — 1991. — 7 берез.
- Кічура М. [Поезії] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 23 — 24.
- Кічура М. Останні могікани : політсатира / Мелетій Кічура. — Київ : Зах. Україна, 1930. — 29, 1 с. — (Масова бібліотека ; № 5). [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Кічура М. На старті : поезії. Кн. 4 / Мелетій Кічура ; Спілка революц. письменників «Зах. Україна». — Б. м.: Зах. Україна, 1928. — 92, IV с. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Бубній П. Мелетій Кічура // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 23.
- Веретюк О. «Не як невольник твій…» // Вільне життя. — 1993. — 31 берез. — (Рядок з біографії краю).
- Веретюк О. Співець з краю Золотої Липи // Храм книги. — Бережани, 1994. — С. 113 — 118.
- Дубина М. Мелетій Кічура: Шляхами письменницької долі // Літ. Україна. — 1992. — 3 груд.
- Дудар С. Боєць великого загону // Бережанське віче. — 1991. — 30 січ.
- Мелетій Кічура: [Корот. біогр.] // «З порога смерті…»: Письменники України — жертви сталінських репресій. — К., 1991. — С. 243 — 244.
- Мельничук Б., Уніят Б. «Адресат вибув…» // Свобода. — 2005. — 5 берез. — С. 4. — (Наші земляки).
- Погребенник Ф. Мелетій Кічура у розквіті сил: [Рідкісне фото укр. поета] // Слово і час. — 1993. — № 4. — С. 86. — (З колекції Ф. Погребенника).
- Касіян Л. Лірика Мелетія Кічури: специфіка індивідуального стилю [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (2017)
- Кічура Мелетій Омелянович (21.01.1881 — 1939) // УРЕ. — 2-е вид. — К., 1980. — Т. 5. — С. 213.
- Кічура Мелетій Омелянович (21.01.1881 — 1939) — укр. поет // УЛЕ. — К., 1990. — Т. 2. — С. 483.
- Кічура Мелетій (1881), поет // Енциклопедія українознавства / За ред. В. Кубійовича. — Львів, 1994. — Т. 3. — С. 1042.
- Кічура Мелетій (21.01.1881 — 1937) — укр. письменник // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польськ.-укр. культ. взаємини. — Тернопіль, 1996. — С. 27.
- Кічура М. Відблиски криці / Мелетій Кічура. — Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. — 218, 1 с. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Кічура М. Передодні : поезії / Мелетій Кічура. — Київ : Зах. Україна, 1930. — 111 с. [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |