К-419 «Кузбас»
| К-419 «Кузбас» | ||
|---|---|---|
| К-419 «Кузбасс» | ||
 | ||
| Російський атомний підводний човен К-419 «Кузбас» на параді ВМФ у Владивостоці. 2008 | ||
| Верф |  завод № 199, Комсомольськ-на-Амурі
| |
| Під прапором |  Росія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Російської Федерації
| |
| Порт приписки | Бухта Крашеніннікова, Вілючинськ | |
| На честь | Кузбас | |
| Закладений | 28 липня 1991 | |
| Спуск на воду | 18 травня 1992 | |
| Введений до складу флоту | 31 грудня 1992 | |
| Перейменований | з 13 квітня 1993 року — «Морж» з 29 січня 1998 року — «Кузбас» | |
| На службі | з 1992 | |
| Сучасний статус | у строю | |
| Бойовий досвід | Друга холодна війна | |
| Нагороди | 
| |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | багатоцільовий атомний підводний човен | |
| Розробник проєкту | СПМБМ «Малахіт» | |
| Класифікація НАТО | Akula-II | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 16,5 вузлів (30,5 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 27 вузлів (50 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 520 м | |
| Гранична глибина занурення | 600 м | |
| Автономність плавання | 100 діб | |
| Екіпаж | 73 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 110,3 м | |
| Ширина корпусу найб. | 13,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 9,6 м | |
| Водотоннажність надводна | 8 140 т | |
| Силова установка | ||
|
Атомна: 1 × ядерний ректор ОК-650Б3 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 190 МВт | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 × 650-мм торпедні апарати (12 торпед) і 4 × 533-мм ТА калібру (28 торпед) | |
| Ракетне озброєння | ракетний комплекс морського базування РК-55 «Гранат» | |
| ППО | ПЗРК «Стріла-3М» | |
К-419 «Кузбас» (рос. К-419 «Кузбасс») — російський багатоцільовий атомний підводний човен проєкту 971У «Щука-Б». Закладений 28 липня 1991 року під назвою К-419 на заводі заводі № 199 у Комсомольськ-на-Амурі під заводським номером 516. 18 травня 1992 року спущений на воду. 31 грудня 1992 року включений до складу входить до складу 10-ї дивізії підводних човнів Тихоокеанського флоту Росії. 29 січня 1998 року отримав назву «Кузбас».
10 липня 1993 року підводний човен під командуванням капітана 1 рангу А. А. Апполонова з похідним штабом на борту прибув до пункту постійного базування в бухті Крашенінникова на Камчатці. 11 серпня відбулася перша практична стрільба з ПЧ на «відмінно». 13 квітня 1993 року човен отримав назву «Морж».
З жовтня по грудень 1995 року К-419 «Морж» виконував завдання першої бойової чергування біля західних берегів Сполучених Штатів, що відбувалися в жорсткій системі протичовнової протидії силами флоту США.
З травня по липень 1996 року виконувалися завдання другої бойової служби. З липня по серпень 1997 року виконувалися завдання третьої бойової служби.
27 лютого 1998 року наказом Головкому ВМФ від 29 січня 1998 року ПЧ було присвоєно назву «Кузбас».
1 травня 1998 року, після розформування 45-ї дивізії підводних човнів, «Кузбас» був переданий 10-й дивізії підводних човнів 2-ї флотилії підводних човнів Тихоокеанського флоту. 1 вересня 1998 року переведений до 16-го ОпЕскПЧ ЧТОФ.
У 2001 році підводний човен ремонтував на федеральному державному підприємстві «СВРЦ» у бухті Сельдевої.
1 червня 2003 року «Кузбас» був переданий до складу 16-го ЧТОФ ЕСКПЧ, потім до 2005 року використовувався для відпрацювання навчально-бойових завдань 78-м, 622-м екіпажем і екіпажем гвардійської К-295 «Самара».
У 2007 році Кузбас брав участь у проведенні ходових випробувань К-152 «Нерпа».
З 2009 до 19 березня 2016 року АПЧ К-419 «Кузбас» перебував у тривалому ремонті на Далекосхідному заводі «Звєзда» у місті Великий Камінь.
- Підводні човни типу «Астют»
- Підводні човни типу «Сівулф»
- Торпеда «Кит»
- M2 (ракета)
- UGM-73 Poseidon
- Список атомних підводних човнів Франції
- Виноски
- Джерела
- Подводная лодка К-419, «Кузбас». Проект 971(рос.)
- С. Н. Бондаренко. 10 дивизия атомных подводных лодок Тихоокеанского флота 1967—2007. — Петропавловск-Камчатский: СЭТО-СТ Плюс, 2009.
- Специальный выпуск ВТА «Тайфун». Десятая дивизия подводных лодок Тихоокеанского флота. Люди, события, корабли. — С-Пб, 2005.
