Перейти до вмісту

Лаба Борис Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лаба Борис Михайлович
Основна інформація
Дата народження22 жовтня 1937(1937-10-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняТур'я Пасіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті10 січня 2011(2011-01-10) (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіКиїв, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТур'я Пасіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКНУКіМ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений артист України

Бори́с Миха́йлович Лаба (22 жовтня 1937, с. Тур'я Пасіка, тепер Перечинського району Закарпатської області — 10 січня 2011, Київ) — український хоровий диригент, композитор, педагог. 3аслужений артист УРСР (1979). Лауреат Державної премії АР Крим (1995).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Ужгородське музичне училище (1961, кл. П. Ґудзя), Київську консерваторію (1966, кл. диригування О. Міньківського, 1987, кл. композиції А. Штогаренка). Від 1960 — методист обласного Будинку народної творчості в Ужгороді, з 1965 — хормейстер Буковинського ансамблю пісні і танцю Чернівецької обласної філармонії, з 1966 — Державної заслуженої капели бандуристів України, з 1970 — Заслуженого академічного народного хору ім. Г. Верьовки. 1975—88 — водночас викладач Київського інституту культури. 1988—2005 — художній керівник ансамблю пісні і танцю «Славноцвіт» с. Славне Роздольненського району в АР Крим. Під керуванням Лаби хор здобув звання лауреата 1-го Всеукраїнського конкурсу ансамблю пісні і танцю (Рівне, 1992), дипломанта багатьох оглядів самодіяльності мистецтва Криму.

Творча спадщина

[ред. | ред. код]
Музичні твори
  • опера «Пломінь кохання» (4 дії з прологом і епілогом, сл. Лесі Українки, лібр. автора, 1999);
  • для солістів, хору та оркестру:
  • кантати — : «Карпатська легенда», сл. автора (1966);
"Фрески з «Кобзаря», сл. Т. Шевченка (1970);
«Труд і мир — володар землі», сл. О. Доріченка (1987);
«Земле моя, всеплодющая мати», сл. І. франка (1989);
«Сеє не умре ніколи», сл. І. Котляревського (1990);
«Не вмирає душа наша», сл. Т. Шевченка (1994);
«Дума про Вітчизну», сл. автора (2002);
  • для хору, дзвонів та ударних — «Героїчна літургія-симфонія» («Отче наш», «Покладаєм на Бога надію», «Плач Єремії», «Тільки в Господі правда і сила»; біблійний текст, 1996);
  • для хору без супроводу — : хор. поема «Закувала зозуленька» (1972),
хор. картина «Понад ставом увечері хитається очерет» (1980, обидві — сл. Т. Шевченка),
урочиста поема «Заради миру творимо життя» (1983),
«Акварелі Карпат» (1987), обидва — сл. автора;
  • для бандури — твори;
  • обробки українських народних пісень (понад 50).
Літературні твори
  • Методичний посібник для розспівування народного хору. — К., 1976;
  • Методичні рекомендації при роботі над ансамблем окремих партій в народному хорі. — К., 1978;
  • Олександр Міньківський. — К., 1980.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ященко Л. Державна заслужена капела бандуристів Української РСР. — К., 1970.
  • І. Гамкало.Лаба Борис Михайлович // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 13