Перейти до вмісту

Лабіки

Координати: 41°48′23″ пн. ш. 12°44′08″ сх. д. / 41.80638889° пн. ш. 12.73555556° сх. д. / 41.80638889; 12.73555556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лабіки
Основні дані
41°48′23″ пн. ш. 12°44′08″ сх. д. / 41.80638889° пн. ш. 12.73555556° сх. д. / 41.80638889; 12.73555556
Країна  Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Лаціо Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
OSM 40784 ·R (Лаціо)
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Лабіки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лабіки (також Лабікум) — стародавнє місто в італійському регіоні Лаціум. Воно лежало за 15 римських миль (приблизно 23 км) на південний схід від Риму в кінці Віа Лабікана поблизу сучасного Монте-Компатрі, на північних схилах Албанських пагорбів.

Лабіки належали до Латинської ліги. Після того як місто перейшло на бік еквів, його завоювали римляни у 418 році до нашої ери і перетворили на колонію. Однак під час республіки Лабіки втратили своє значення, а за часів Цицерона було лише занедбаним муніципієм. Припускається, що у ранній імперський період це місце було повністю занедбане. Її змінила вулична станція Ad Quintanas на віа Лабікана. Неподалік міста була вілла полководця та політика Гая Юлія Цезаря[1][2].

Лабікум був ранньохристиянською єпархією, а нині є титулярною єпархією Римо-Католицької Церкви.

Луньяно, що лежить за 16 км, в 1888 році дістало назву Лабіко, оскільки вважалося наступником Лабіки. Згодом це припущення виправили.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Twelve Emperors by Suetonius. Julius Caesar, Chapter 83: The funeral of Julius Caesar.[44 BC] "Then at the request of his father-in-law, Lucius Piso, the will was unsealed and read in Antonius' house, which Caesar had made on the preceding Ides of September at his place near Lavicum [September 18, 45 B.C.]" Retrieved July 2014 from http://www.romansonline.com/Src_Frame.asp?DocID=Stn_JLCS_83
  2. "And yet in September he went to his estate near Labicum and wrote his testament." -- Weinstock, Stefan. Divus Julius. London: Oxford/Clarendon Press. 1971. Page 198.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hans Philipp: Labici. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XII,1, Stuttgart 1924, Sp. 255–257 (Digitalisat).
  • Gerhard Radke: Labici. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 3, Stuttgart 1969, Sp. 429 (Digitalisat).
  • Giovanni Uggeri: Labici. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 6, Metzler, Stuttgart 1999, ISBN 3-476-01476-2, Sp. 1031—1032 (Digitalisat).