Лаврентьєв Ігор Миколайович

Лаврентьєв Ігор Миколайович
Лаврентьєв Ігор Миколайович
Народження	2 грудня 1930 (94 роки)
Країна	СРСР → Україна
Навчання	Харківський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Харків
Найважливіші споруди	Універмаг «Московський» (Харків)
Містобудівні проєкти	Генеральний план Харкова 1986 року, Мікрорайони № 311, 351, 421, 531, 533, 759, 761 (Харків)
Членство	Національна спілка архітекторів України
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаврентьєв.

Лаврентьєв Ігор Миколайович (народився 2 грудня 1930 року) — український архітектор і міський планувальник, головний архітектор ТОВ «Інститут Харківпроект» з 2002 року. Є одним з авторів генерального плану Харкова 1986 року та лауреатом мистецької премії 2002 року за вагомий внесок у видання книги «Харків вчора, сьогодні, завтра».

Життя і кар'єра

У 1955 році Ігор Лаврентьєв закінчив з відзнакою архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Архітектура».

З 1955 року працював архітектором Харківської філії «Діпроміста» (з 1964 року — інститут «Харківпроект»), старшим архітектором, начальником групи, головним архітектором проектів, керівником майстерні. У 1972 році стає начальником технічного відділу та головним спеціалістом інституту «Харківпроект». З 2002 року є головним архітектором ТОВ «Інститут Харківпроект»^[1].

Ігор Лаврентьєв був учасником авторських колективів книг: «Харків. Архітектура, пам'ятки, новобудови», «Харків вчора, сьогодні, завтра», фотоальбому «Харків архітектурний». Є членом Спілки архітекторів України з 1966 року.^[2]

Вибрані проекти

Генеральний план Харкова (1986)^[1]
Концепція розвитку Харкова до 2005 року
Проект детального планування Кременчука
Мікрорайон № 311 (Соснова гірка), Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Т. А. Морєва, В. О. Можейко, 1976—1981)^[3]
Мікрорайон № 351 (вул. Клочовская), Харків
Мікрорайон № 421 (вул. Клочовская), Харків
Мікрорайон № 531 (Салтівка), Харків
Мікрорайон № 533 (Салтівка), Харків (арх. Т. А. Морєва, І. М. Лаврентьєв, Ж. С. Каторгіна, В. І. Лещенко, початок будівництва у 1972 році)^[4]
Мікрорайон № 759 (вул. Грицевця), Харків
Мікрорайон № 761 (вул. Грицевця), Харків
Колгоспний ринок (нині Кінний ринок) на пл. Повстання, Харків (1967)^[5]
Будинок Культури, Шевченкове
Центр обслуговування ЄС ЕОМ по вул. Котлова, Харків
Універмаг «Московський» в 533 мікрорайоні, Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Ж. С. Каторгіна, 1972—1975)^[4]
Дзержинський райвиконком на вул. Космічній, Харків
Висотна будівля проектно-технологічного інституту «Укроргтехбуд» на вул. Отакара Яроша, Харків (арх. Н. С. Фурманова, І. М. Лаврентьєв, Л. М. Сілаєва, 1975—1979)^[3]
Міжгалузевий територіальний Центр науково-технічної інформації і пропаганди на пр. Гагаріна, 4, Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Л. М. Сілаєва, 1976)^[6]
Майдан за Балашовським мостом біля станції метро «Завод ім. Малишева», Харків (1972)^[5]
Великопанельні 16-поверхові будинки по вул. 2-ї П'ятирічки, Харків (арх. Т. А. Морєва, І. М. Лаврентьєв, В. О. Можейко, 1974—1976)^[5]

Нагороди

Ігор Лаврентьєв став лауреатом мистецької премії 2002 року за вагомий внесок у видання книги «Харків вчора, сьогодні, завтра». Нагороджений медаллю «За доблесну працю».

Бібліографія

Харьков вчера, сегодня, завтра. / Ю. М. Шкодовский, И. Н. Лаврентьев, А. Ю. Лейбфрейд, Ю. О. Полякова; Худож.-оформитель А. С. Юхтман. — Х.: Фолио, 2002.

Посилання

Архитекторы Харькова (Kharkov Architects). С. Чечельницкий. Харьков, 2008. ISBN 978-966-96531-4-7
Ігор Миколайович Лаврентьєв – архітектор, краєзнавець : (до 85-річчя від дня народження) : біобібліографічний покажчик [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

↑ ^а ^б ИГОРЬ ЛАВРЕНТЬЕВ. kharkivproject.com (російська) . Архів оригіналу за 7 серпня 2016.
↑ ЛАВРЕНТ`ЄВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ. www.nsau.org (українська) . Архів оригіналу за 11 вересня 2016.
↑ ^а ^б Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона площади Дзержинского и проспекта Ленина. Жилмассивы Павлово поле и Алексеевский. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 12 вересня 2016.
↑ ^а ^б Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Салтовскии жилой массив. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 9 січня 2017.
↑ ^а ^б ^в Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона Московского проспекта и Плехановской улицы. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 5 березня 2016.
↑ Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона проспекта Гагарина и улицы Октябрьской Революции. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 17 вересня 2016.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б ИГОРЬ ЛАВРЕНТЬЕВ. kharkivproject.com (російська) . Архів оригіналу за 7 серпня 2016.

[2] ЛАВРЕНТ`ЄВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ. www.nsau.org (українська) . Архів оригіналу за 11 вересня 2016.

[:1-3] а ^б Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона площади Дзержинского и проспекта Ленина. Жилмассивы Павлово поле и Алексеевский. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 12 вересня 2016.

[:2-4] а ^б Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Салтовскии жилой массив. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 9 січня 2017.

[:3-5] а ^б ^в Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона Московского проспекта и Плехановской улицы. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 5 березня 2016.

[6] Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона проспекта Гагарина и улицы Октябрьской Революции. www.alyoshin.ru (російська) . Архів оригіналу за 17 вересня 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]