Лазар Комарчич
Лазар Комарчич | |
---|---|
Народився | січень 1839 Плєвля, Чорногорія |
Помер | 22 січня 1909[1] Белград, Королівство Сербія |
Країна | Сербія |
Діяльність | журналіст, військовий кореспондент, письменник, письменник наукової фантастики |
Галузь | журналістика[2] |
Знання мов | сербська |
Лазар Комарчич (серб. Лазар Комарчић; нар. 9 (21) січня 1839, Плєвля, або Крняча[3][4] — пом. 9 (22) січня 1909, Белград) — сербський романіст, драматург, журналіст. Піонер науково-фантастичної літератури в Сербії, автор першого сербського науково-фантастичного роману «Одна згасла зоря» (1902).[5] Іноді писав під псевдонімом «Дегіль» (серб. Дегиљ).
За словами літературознавця Йована Скерлича, Комарчич був найбільш читаним автором на зламі ХІХ і ХХ століть.[6] Та, на жаль, науково-фантастичні твори і кримінальні романи на початку XX століття не вважалися красним письменством, і з плином часу він канув у забуття аж до 1970-х років, коли його твори були відроджені.
Лазар Комарчич народився в невеличкому селі Комартиця біля міста Плєвля в тодішній Османської імперії в сім'ї Міленка і Спасенії Комориць родом із Горньої Маочі у північно-східній Боснії. Дядька Лазара вбили турки, а батько Лазара вирішив їм помститися, за що був схоплений і ув'язнений у Плєвлі. Після того, як Міленко звідти втік, він забрав дружину та дітей і переїхав із ріднею у Валєво. Саме в цей час родина змінила своє прізвище на Комарчич. У Валєво Лазар пішов у школу, але його батьки незабаром померли. Він переїхав у Белград, де навчався в Grandes écoles при Белградському університеті.
Бувши журналістом, спочатку працював у газеті «Србија», навколо якої в 70-х рр. ХІХ ст. гуртувалася передова молодь Сербії, а потім у газетах «Будућност», «Исток», «Нови Завет» і «Видело». 1875 р. започаткував і власний часопис «Збор» у Крагуєваці, в якому викладав свої політичні погляди, на які тоді впливали соціалістичні думки Светозара Марковича.
1902 р. написав перший сербський науково-фантастичний роман «Одна згасла зоря», який поряд із драмою Драгутина Ілича «За мільйон років» (1889) вважається таким, що заклав основи сучасної сербської фантастики.[7]
Роман «Один знищений розум» 1893 р. здобув нагороду Сербської королівської академії. Відзначено було і збірку оповідань «Нотатник одного покійника». Він також написав романи «Дорогоцінне намисто» (1880), «Два аманети» (1893) та «Прошаки» (1905). Ці романи мають кримінальний сюжет і є одними з перших у своєму роді сербською мовою.[8] Вся письменницька творчість Лазара Комарчича не зводиться виключно до наукової фантастики, а має також риси романтичної та реалістичної літератури.[9] На відміну від Жюля Верна і Герберта Веллса за межами Сербії майже повністю забутий. Тому засноване у Белграді 1981 року Товариство шанувальників фантастики імені Лазара Комарчича, плекаючи наукову фантастику, взяло для своєї назви ім'я одного з перших письменників, які творили наукову фантастику на сербських і південнослов'янських землях. Цим же товариством у 1984 році було розпочато вручення Премії імені Лазара Комарчича за найкращі фантастичні твори року.
- Драгоцена огрлица, 1880.
- Два аманета, 1893.
- Један разорени ум, 1893.
- Мој кочијаш : слике 1883 године, 1887.
- Једна угашена звезда, 1902.
- Просиоци, 1905.
- Мученици за слободу, 1907.
Приповетке Лазе Комарчића, 1894. које садрже приче:
- Записник једног покојника
- Последње збогом
- Шах-мат!
Испод Букуље
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Павле Зелић, Владимир Лазовић: Лазар Комарчић — пионир научне фантастике у Србији. web.archive.org. 30. 4. 2010. Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 17. 2. 2019.
- ↑ Лазар Комарчић маштом наткрилио време | Politikin Zabavnik. politikin-zabavnik.co.rs. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17. 2. 2019.
- ↑ Živković, Zoran (1990). Enciklopedija naučne fantastike 1 (A-Lj). Beograd: Prosveta. с. 375—376.
- ↑ Études balkaniques (фр.). Édition de lA̕cadémie bulgare des sciences. 1996.
- ↑ Дамјанов, Сава. Српска фантастика од средњег века до постмодерне. У Радуловић, Оливера (ред.). Тумачења књижевног дела и методика наставе. Део 1. с. 141.
- ↑ 100 личности, људи који су променили свет, број 61. Артур Конан Дојл издање на српском језику, 2. јун 2010.
- ↑ Јовић, Бојан (2006). Рађање жанра : почеци српске научно-фантастичне књижевности. с. 27. ISBN 978-86-7095-107-5.