Лайок Володимир Макарович

Володимир Макарович Лайок
Володимир Макарович Лайок
Народження	10 липня 1904; Одеса
Смерть	27 серпня 1966 (62 роки); Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Роки служби	1923—1927; 1941—1966
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лайок.

Лайо́к Володи́мир Мака́рович (10 липня 1904(19040710), Одеса Херсонської губернії, тепер Одеської області — 27 серпня 1966, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, політпрацівник, 2-й секретар Полтавського обкому КП(б)У, член Військової Ради Південної групи військ, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія

Народився у родині робітника. Під час громадянської війни служив бійцем комуністичної роти Частин особливого призначення.

У 1923 році закінчив Одеське вечірнє індустріальне політехнічне училище.

У 1923 — 1927 р. — служба на Робітничо-селянському червоному флоті.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1927 — 1937 р. — на комсомольській та партійній роботі в Українській РСР. У 1937 році закінчив Курси марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У.

У 1937 — 1938 р. — 1-й секретар Чернігівського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У 1938 — 1939 р. — секретар Партійної колегії Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Дніпропетровській області.

У липні 1939 — 1940 р. — начальник політичного сектору Центральної ради Тсоавіахіму (Осоавіахему) УРСР. У 1940 — 1941 р. — заступник завідувача Організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У.

У квітні — вересні 1941 р. — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У 1941 році служив заступником командувача Південної групи військ з політичної частини.

У вересні 1941 — липні 1942 р. — член Військової Ради 38-ї армії. У липні — серпні 1942 р. — член Військової Ради 1-ї танкової армії Сталінградського фронту. У серпні 1942 р. — член Військової Ради Південно-Західного фронту. У серпні — жовтні 1942 р. — член Військової Ради 1-ї гвардійської армії Донського фронту. У жовтні 1942 — жовтні 1943 р. — член Військової Ради Південно-Західного фронту. У жовтні 1943 — липні 1945 р. — член Військової Ради 3-го Українського фронту.

У липні 1945 — січні 1947 р. — член Військової Ради Південної групи військ (Болгарія). У січні 1947 — квітні 1948 р. — член Військової Ради — заступник командувача Південної групи військ з політичної частини.

У квітні 1948 — вересні 1949 р. — заступник начальника Тилу Збройних сил СРСР з політичної частини.

У вересні 1949 — лютому 1950 р. — слухач Вищих військово-політичних курсів.

У лютому 1950 — листопаді 1951 р. — заступник коменданта Кронштадтської військово-морської фортеці з цивільної адміністрації. У листопаді 1951 — січні 1952 р. — у розпорядженні Головного політичного управління Військово-морських сил (ВМС) СРСР.

У січні 1952 — квітні 1953 р. — заступник начальника Головного військово-морського інженерного управління з політичної частини. У квітні — травні 1953 р. — виконувач обов'язків заступника начальника Інженерного управління ВМС СРСР з політичної частини.

У травні 1953 — серпні 1955 р. — начальник Політичного відділу органів управління Головного командування Військово-морського флоту (ВМФ) СРСР.

У серпні 1955 — листопаді 1956 р. — заступник начальника Тилу ВМФ СРСР з політичної частини.

У листопаді 1956 — лютому 1958 р. — слухач Вищих академічних курсів удосконалення політскладу при Військово-політичній академії імені Леніна.

У лютому 1958 — грудні 1960 р. — заступник начальника Головного військово-медичного управління Міністерства оборони СРСР з політичної частини. У грудні 1960 — травні 1961 р. — у розпорядженні Головного політичного управління Радянської армії і ВМФ СРСР.

У травні 1961 — квітні 1965 р. — начальник Політичного відділу — заступник начальника Управління залізничних військ СРСР з політичної частини. У квітні 1965 — серпні 1966 р. — начальник Політичного відділу — заступник начальника Центрального управління залізничних військ СРСР з політичної частини.

Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

Звання

бригадний комісар
генерал-майор інтендантської служби (20.01.1943)
генерал-лейтенант інтендантської служби (19.04.1945)
генерал-лейтенант (27.01.1951)

Нагороди

орден Леніна (1943)
орден Червоного Прапора (27.03.1942)
орден Кутузова 2-го ст. (3.11.1944)
орден Кутузова 1-го ст. (13.04.1945)
орден Суворова 2-го ст. (19.03.1944)
орден Вітчизняної війни 1-го ст. (17.09.1943)
орден Червоної Зірки (1953)
болгарський ордена Святого Олександра 2-го класу з мечами (1945)
медалі

Посилання

[1] [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]