Лайош Балажович
| Лайош Балажович | |
|---|---|
| угор. Balázsovits Lajos | |
 | |
| Дата народження | 4 грудня 1946[1] |
| Місце народження | Надьканіжа, Nagykanizsa Districtd, Зала[d], Угорське королівство |
| Дата смерті | 19 липня 2023[2][3] (76 років) |
| Місце смерті | Будапешт, Угорщина[3] |
| Громадянство | .svg){kind=small} Угорщина |
| Alma mater | Університет театрального та кінематографічного мистецтва (1969) |
| Професія | кіноактор, актор, театральний режисер |
| Заклад | Madách Theatred, Театр комедії, Mafilmd, Madách Theatred і Játékszínd |
| Нагороди | премія імені Бела Балажа (1982) |
| IMDb | ID 0051365 |
 Лайош Балажович у Вікісховищі | |
Лайош Балажович (Балажовіц) (угор. Balázsovits Lajos; (4 грудня 1946, Надьканіжа, Зала[d] — 19 липня 2023, Будапешт) — угорський актор.
У 1965—1969 роках Лайош Балажович навчався в Академії театру та кіно у Будапешті . У 1968 році дебютував у кінематографі у картині Кароя Макка «Перед богом і людьми». Найбільшу популярність акторові принесли ролі у фільмах Міклоша Янчо: «Світлі вітри» (1968), « Червоний псалом» (1972), «Електра, любов моя» (1974) й особливо «Приватні пороки, суспільні чесноти» (1976) та «Угорська рапсодія» (1979), де Балажович виконав головні ролі. Надалі знімався у телесеріалах, фільмах для дітей та юнацтва. Грав також у різних театрах Будапешта — серед іншого виконав роль Йосипа Сталіна в інсценуванні роману Анатолія Рибакова «Діти Арбата». З 1990-х років виступав як театральний режисер.
Помер 19 липня 2023 року в угорській столиці Будапешті[4].
- Вибрана фільмографія
- Піднятий камінь (1969)
- Протистояння (1969)
- Червоний псалом (1972)
- Міларепа (1974)
- Електра, моя любов (1974)
- Дуже моральна ніч (1977)
- Угорська рапсодія (1979)
- Бізалом (1980)
- Реквієм (1982)
- Сезон монстрів (1987)
- Марія, мати Ісуса (1999)
- Принц і жебрак (2000)
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Elhunyt Balázsovits Lajos — 2023.
- ↑ а б Nemzeti Színház – Balázsovits Lajos
- ↑ Умер актер из "Горя от ума", "Гранатового браслета" и "Детей Арбата" Лайош Балажович. Российская газета (рос.). 20 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
- Лайош Балажович на сайті IMDb (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BNF: 14152319n · Freebase: /m/05zmlrs · GND: 174031335 · ICCU: UBOV487812 · ISNI: 0000000114931189 · KRNLK: KAC2020P0324 · LCCN: no2010089523 · NCF: ncf12031156 · NKC: xx0152429 · NSZL: 000000000948 · SUDOC: 110891589 · VIAF: 69138543 |