Лакомб Люсьєн
Лакомб Люсьєн | |
---|---|
фр. Lacomb Lucien | |
Жанр | воєнна драма |
Режисер | Луї Маль |
Продюсер | Луї Маль, Клод Неджар |
Сценарист | Луї Маль, Патрік Модіано |
У головних ролях | П'єр Блез Орор Клеман Хольгер Льовенадлер |
Оператор | Тоніно Деллі Коллі |
Композитор | Джанго Рейнхардт |
Художник | постановник: Жислен Урі костюми: Колін Жоррі |
Кінокомпанія | NEF-UPF (Париж) Vides Cinematografica (Рим) Hallelujah Films (Мюнхен) |
Дистриб'ютор | Cinema International Corporationd |
Тривалість | 137 хв. |
Мова | французька / німецька |
Країна | Франція ФРН Італія |
Рік | 1974 |
Дата виходу | Франція: 30 січня 1074 DVD-реліз: 28 лютого 2006[1] |
Касові збори | 1 744 218 (переглядів у Франції)[2] |
IMDb | ID 0071733 |
Рейтинг | IMDb: |
Лакомб Люсьєн у Вікісховищі |
«Лакомб Люсьєн» (фр. Lacomb Lucien) — драматичний кінофільм 1974 року, поставлений режисером Луї Малем. Фільм було номіновано на здобуття премії «Оскар» 1975 року; отримав премію BAFTA у категорії за найкращий фільм та низку інших професійних кінонагород .
Дія фільму відбувається в маленькій префектурі на південному заході Франції у червні 1944 року. Юнак на ім'я Люсьєн Лакомб прислуговує у будинку для літніх людей. Його батько в німецькому полоні, а мати стала коханкою селянина, що дав їй роботу. Люсьєн просить учителя Пейсака прийняти його до партизанського загону, але той вважає, що Люсьєн занадто молодий для цього. Повертатися до будинку пристарілих Люсьєн не хоче і прямує у бар готелю, де розмістися співробітники гестапо. Там Люсьєна підпоюють, після чого він «здає» учителя та розкриває його бойову кличку: лейтенант Вольте́р. Він засинає в готельному номері і незабаром опиняється в лавах колабораціоністів.
До готелю приводять учителя де той називає Люсьєна покидьком. Хлопець чує, як під тортурами учитель кричить від болю. Потім гестапівець Обер учить Люсьєна стріляти, а інший — Жан-Бернар, син багатих батьків ― знайомить його з відомим паризьким кравцем Альбертом Горном, який є євреєм і ховається у своїй квартирі з матір'ю і донькою Франс. Жан-Бернар обіцяв вивезти їх до Іспанії, але насправді це лише привід для того, щоб викачувати з них гроші, і Горн це розуміє. Жан-Бернар просить Горна пошити Люсьєну костюм, тож відтепер життя юнака проходитиме між готелем, завданнями німців, і будинком Горна, в якому він стає частим гостем.
Разом з Жан-Бернаром, що видає себе за пораненого бійця Опору, Люсьєн приходить до лікаря Вожуа. Той погоджується вилікувати пораненого і потрапляє в розставлену пастку. Якось увечері Люсьєн запрошує доньку Горна Франс на вечірку в готелі з нагоди від'їзду Жан-Бернара до Іспанії. Покоївка Марі, яка закохана в Люсьєна, називає Франс «жидівкою». Франс плаче в обіймах Люсьєна та говорить, що їй «набридло бути єврейкою». Вночі вони займаються любов'ю в готелі. Вранці Жан-Бернара і його коханку Бетті знаходять мертвими у своєму автомобілі. Франс просить Люсьєна вивезти в Іспанію її батька, але Горн відмовляється розмовляти з Люсьєном, дізнавшись про його зв'язок зі своєю донькою. Проте Люсьєн думає про одруження на Франс. Мати Люсьєна повідомляє синові, що через нього до її будинку підкидають маленькі труни. Вона благає сина покинути країну і погоджується взяти в нього гроші.
Люсьєн помалу обживається у будинку Горна, а той в нападах гніву називає свою доньку шлюхою. Одного разу він набирається рішучості поговорити з Люсьєном про Франс, але у того немає на це часу. Втративши всяку обережність, Горн йде за ним прямо у готель, де його просять пред'явити документи, допитують і заарештовують. Люсьєн знову приходить до Франс і вони сваряться.
Становище гестапівців починає змінюватися — все частіше вони гинуть на очах у Люсьєна. Разом з унтер-офіцером СС Люсьєн приходить заарештовувати Франс і її бабусю. Несподівано Люсьєн вбиває німця і відвозить обох жінок на автомобілі, взявши курс на Іспанію. Вони ховаються на покинутій фермі; Люсьєн добуває їжу полюванням. Вони з Франс поводяться, як закохані в романтичній подорожі.
Фінальний титр фільму повідомляє, що «Люсьєн Лакомб був заарештований 12 жовтня 1941 року. Він був засуджений військовим трибуналом Опору до смерті і був страчений».
|
|
Нагороди та номінації фільму «Лакомб Люсьєн»[3] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1974 | Національна рада кінокритиків США | ТОП-10 фільмів | Лакомб Люсьєн | Включення | |
Найкращий актор другого плану | Хольгер Льовенадлер | Перемога | |||
1975 | Золотий глобус | Найкращий іноземний фільм | Лакомб Люсьєн | Номінація | |
Премія «Оскар» | Найкращий фільм іноземною мовою | Номінація | |||
Премія BAFTA | Найкращий фільм | Перемога | |||
UN Award | Перемога | ||||
Найкращий режисер | Луї Маль | Номінація | |||
Найкращий сценарій | Луї Маль, Патрік Модіано | Номінація | |||
Синдикат французьких кінокритиків | Приз за найкращий французький фільм | Лакомб Люсьєн | Перемога | ||
Національна спілка кінокритиків США | Найкращий актор другого плану | Хольгер Льовенадлер | Перемога |
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1618-16-21. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
- ↑ Lacombe Lucien en DVD ou Blu Ray на сайті AlloCiné
- ↑ Lacombe Lucien (1974) на сайті JPBox-Office
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Лакомб Люсьєн» на сайті IMDb
- - на сайті IMDb (англ.) (станом на 14.01.2016)
- Лакомб Люсьєн на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 14.01.2016)
- Лакомб Люсьєн на сайті AllMovie (англ.)