Лакі (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лакі (Горянка)
Колишнє село Лакі (Горянка), Бахчисарайський район, Крим, 2012 рік
Колишнє село Лакі (Горянка), Бахчисарайський район, Крим, 2012 рік
Колишнє село Лакі (Горянка), Бахчисарайський район, Крим, 2012 рік
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Основні дані
Перша згадка 1686
Колишня назва до 1948 — Лакі
Населення
Географічні дані
Географічні координати 44°39′56″ пн. ш. 33°57′10″ сх. д.H G O
Місцева влада
Карта
Лакі (Горянка). Карта розташування: Україна
Лакі (Горянка)
Лакі (Горянка)
Лакі (Горянка). Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Лакі (Горянка)
Лакі (Горянка)
Мапа
Мапа

CMNS: Лакі у Вікісховищі

Лакі (крим. Laki, урум. Лаки, після 1948 року — Горянка) — зникле село у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, Україна.

Розташовувалося в середній частині Внутрішнього пасма Кримських гір, у невеликій долині, що впадає зліва у верхній течії у річку Кача. За 3 кілометри на південь від Лак знаходиться Високе (Нижній Керменчик), за 5 км на північ — села Машине (Татаркой) та Кудрине (Шурі).

Історія

[ред. | ред. код]

Лаки — старовине урумське село, засноване ранньому середньовіччі нащадками готів та аланів, що змішалися із залишками корінного населения. Результати археологічних розкопок датують сліди двох поселень VI—VII століть, в окрузі села — залишки понад десяток церков.[1]

Вперше в історичних документах зустрічається в «Османському реєстрі земельних володінь Південного Криму 1680-х років», згідно з яким у 1686 році (1097 хідджри) 9 жителів селища Лак (8 християн та 1 мусульманин), володіли ділянками землі у виноградниках Балбек.[2]

У «Відомості про виведених із Криму в Приазов'ї християн» О. В. Суворова від 18 вересня 1778 року, є запис про депортованих з Лак 406 греків і 6 священиків, які заснували на новому місці село Багатир.[3]

У 1796 року землю села виділили грецьким офіцерам-колоністам із загону Мавромихали, вивезених у Крим Олексієм Орловим після Першої Архіпелагської експедиції.[4]

Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР з Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, в селі Лакі числилося 68 дворів, з них 42 селянські, населення становило 260 осіб (121 чоловік та 139 жінок). У національному відношенні враховано: 240 греків, 17 росіян, 1 українець, 2 вірмени, діяла грецька школа.[5]

Під час Другої світової війни, за даними німецьких документів підрозділами 4-ї гірно-стрілецької бригади румунської армії проводилася операція з переміщення жителів із села Лаки у філію «Дулага 241». У фільтраційний табір у районі Біюк-Онлара було переміщено 217 осіб, мешканців села Лаки. Про участь кримськотатарських формувань у цій операції не згадується. Вказано, що мешканці села чинили збройний опір, розстріляно 19 людей.[6] Радянська пропаганда, задля виправдання депортації кримських татар у 1944 році, перетворила цю історію на «знищення татарськими колаборантами села», чому нема жодних доказів.

27 червня 1944 року греки з села були депортовані до Центральної Азії та на Урал.[7]

12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників до районів Криму», й у вересні 1944 року у район приїхали перші новосели (2146 сімей) з Орловської і Брянской областей РСФСР.[8]

18 травня 1948 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР село Лаки було перейменовано на Горянку.[9]

Розселено у період з 1954 по 1960 роки. У 2000-ті роки грецька спільнота Криму робила неодноразові спроби відродження села Лакі.[10]

В даний час, на базі старої церкви, заснований і діє монастир св.апостола та євангеліста Луки.[11]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Храпунов І.М. Аланы. // От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) / [[ Герцен Олександр Германович |О.Г. Герцен]]. — Симферополь : Доля, 2004. — С. 71—96. — 2000 прим. — ISBN 966-8584-38-4.
  2. Книга «Османский реестр земельных владений Южного Крыма 1680-х годов. Выпуск второй: факсимильное воспроизведение рукописи» (рос.). ISBN 978-5-86443-333-1.
  3. Присоединение Крыма к России: Дубровин Николай Федорович — Алфавитный каталог — Электронная библиотека Руниверс. runivers.ru. Процитовано 20 серпня 2024.
  4. Том 26 (1897) :: ИТУАК :: BIBLIOTHECA CHERSONESSITANA. web.archive.org. 20 липня 2010. Процитовано 20 серпня 2024.
  5. Файл:Список населенных пунктов Крымской АССР.pdf — Википедия (PDF). commons.wikimedia.org (рос.). Процитовано 20 серпня 2024.
  6. Александр Валерьевич Неменко. Крым 1941-44 Обратная сторона войны. — Г. Симферополь : издательство «Доля»,, 2019. — С. 223.
  7. Постановление ГКО № 5984сс от 02.06.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 20 серпня 2024.
  8. Постановление ГКО № 6372с от 12.08.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 20 серпня 2024.
  9. Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 20 серпня 2024.
  10. Выходцы села Лаки в Бахчисарайском районе готовы вернуться для его возрождения » Новости Крыма и Новороссии от Новоросс.info. web.archive.org. 19 січня 2018. Процитовано 20 серпня 2024.
  11. Храм Лаки, церковь святого Луки в Бахчисарайском районе. www.krym4you.com. Процитовано 20 серпня 2024.