Перейти до вмісту

Ламбаське абатство

Координати: 48°05′27″ пн. ш. 13°52′36″ сх. д. / 48.0909° пн. ш. 13.8768° сх. д. / 48.0909; 13.8768
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ламбахське абатство)
Ламбаське абатство
48°05′27″ пн. ш. 13°52′36″ сх. д. / 48.0909° пн. ш. 13.8768° сх. д. / 48.0909; 13.8768
Тип спорудиабатство
парафіяльна церква
пам'ятка культури[1]
музей і монастир[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Австрія[1][2] Редагувати інформацію у ВікіданихЛамбах[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторКарло Антоніо Карлоне Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва1056[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильроманський Редагувати інформацію у Вікіданих
Належністькатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
ЄпархіяRoman Catholic Diocese of Linzd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Станпам'ятка культурної спадщини[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаKlosterplatz 1 u. a.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПокровительSaint Kiliand Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтstift-lambach.at Редагувати інформацію у Вікіданих
Ламбаське абатство. Карта розташування: Австрія
Ламбаське абатство
Ламбаське абатство (Австрія)
Мапа
CMNS: Ламбаське абатство у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ламбаське абатство (нім. Stift Lambach) — бенедиктинський монастир XI століття у місті Ламбах, Вельс-Ланд, Верхня Австрія, Австрія.

Історія

[ред. | ред. код]

Близько 1040 року монастир було засновано графом Арнольдом II Ламбах-Вельським. в 1056 році його син, єпископ Вюрцбурзький Адальберо (пізніше канонізований) перетворив монастир в бенедиктинське абатство, яким воно і є з того часу. У XVII–XVIII ст. відбулася значуща реконструкція у стилі бароко, переважно виконана родиною Карлоне. Ламбах уникнув розпуску монастирів імператором Йосипом II у 1780-х роках.[5]

У 1897 та 1898 роках Адольф Гітлер жив у місті Ламбах зі своїми батьками і відвідував монастирську школу, де він побачив Крючкуватий Хрест (християнський символ, який часто плутають зі свастикою, індуїстським і буддійським символом), що використовується в декоративній різьбі на дереві. Пізніше він використовував цей символ для нацистської партії, розмістивши його всередині білого кола на червоному фоні, щоб створити прапор.

Теперішній час

[ред. | ред. код]

З початку Великодньої неділі до 31 жовтня о 14:00 щодня проводяться гідовані екскурсії, які включають відвідування різних архітектурних пам'яток, таких як романські фрески, бароковий театр, бібліотека та церква, всі вони відносяться до барокового стилю.[5]

Абатство зберегло значну кількість культурних скарбів, які привертають увагу громадян. В абатстві знаходяться найстаріші романські фрески в Південній Німеччині та Австрії, а також колишня таверна, яка зараз використовується як аптека та має бароковий фасад. Театр абатства у стилі бароко також було відновлено до робочого стану, а трапезна, збудована на початку XVIII століття Карлом Антоніо Карлоне, була перетворена на концертний зал. Амбулаторія Дієго Карлоне того ж періоду відрізняється великою пишністю. Несподіваною особливістю є безліч гномів у стилі бароко у монастирському саду (див. також абатство Глінк).

Церква абатства також була відреставрована у стилі бароко, з органом музиканта Крістофа Егедахера та гробницею Святого Адельберо. Абатству, крім великої колекції предметів священного мистецтва, також належить середньовічна чаша святого Адельберо, хоча її рідко показують публіці, ця бібліотека була споруджена приблизно у 1691 році і містить понад 50 000 томів, а також важливі архівні матеріали.[6]

З 1625 року належить Австрійській конгрегації, в даний час ця бібліотека є складовою частиною бенедиктинської конфедерації.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]