Лампсак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розташування сучасного Лампсекі на Дарданеллах
Золотий статер із Лампсака із зображенням голови Діоніса або Пріапа, увінчаної лавровим вінком

Лампсак (грец. Λάμψακος) — найзначніше місто Мізії в північно-східній частині Геллеспонту, засноване фокейцями. На місці давнього Лампсака існує сучасне турецьке місто Лапсекі в ілі Чанаккале.

За давньогрецьким переказом, тут Афродіта народила Пріапа. Тому Лампсак слугував центром культу цього бога. 6 століттям до н. е. датоване свідчення про тирана Гіппокла. Його син Аянтід одружився з Архедікою, дочкою афінського тирана Гіппія. Згодом Лампсак перебував у залежності від персів.

Місто славилося своїм якісним вином, тому Артаксеркс I, як свідчать Фукідід та Плутарх, віддав його Фемістоклу на вино (δόντος βασιλέως αὐτω Μαγνησίαν μεν ά̓ρτον, Λάμψακον δε οἰνον).[1][2] 376 до н. е. відомий тиран Фаліск, а близько 355 до н. е. — тиран Астінакс, згодом правив тиран Харес. На пізнішому етапі Лампсак підпав у залежність від Мемнона Родоського.

364 року н. е. в Лампсаку відбувся собор проти аріан.

Давні лампсакці

[ред. | ред. код]

Певний час в Лампсаку мешкав Епікур. Як свідчить Страбон, з Лампсака походили[3]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фукідід 1, 138.
  2. Плутарх. Фемістокл. 20.
  3. Страбон 13. 589.

Джерела

[ред. | ред. код]