Ланаделумаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ланаделумаб
Систематична назва (IUPAC)
гуманізовані моноклональні антитіла до калікреїну
Ідентифікатори
Номер CAS 1426055-14-2
Код ATC B06AC05
PubChem ?
DrugBank DB14597
Хімічні дані
Формула C6468H10016N1728O2012S47 
Мол. маса 145684,18
Фармакокінетичні дані
Біодоступність НД
Метаболізм НД
Період напіврозпаду НД
Виділення НД
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?(AU) ?(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) ℞-only (US)

Шляхи введення підшкірно

Ланаделумаб (англ. Lanadelumab, відомий під торговою назвою Тахізіро — гуманізоване моноклональне антитіло (класу IgG1 каппа)[2] проти калікреїнів плазми крові[3], та застосовується для попередження загострення хвороби у хворих із спадковим набряком Квінке.[4][5] Ланаделумаб схвалений у США як перше з моноклональних антитіл, що застосовується для попередження загострень хвороби у хворих із спадковим набряком Квінке.[6][7] Препарат є також першим лікарським засобом для лікування спадкового ангіоневротичного набряку, створений цитологічними методами в лабораторії, а не з людської плазми.[8] 23 серпня 2018 року Управління з контролю за продуктами і ліками США схвалило використання ланаделумабу для хворих старших 12 років зі спадковим набряком Квінке I або II типу.[7] Препарат застосовується підшкірно 1 раз на 2 тижні в дозі 300 мг (у частини хворих можна розглянути введення препарату 1 раз на 4 тижні).[6]

У І фазі клінічних досліджень ланаделумаб добре переносився і, за повідомленням про результати дослідження, зменшував розщеплення кініногену в плазмі хворих зі спадковим набряком Квінке, та зменшував кількість хворих, у яких спостерігалися загострення ангіоневротичного набряку.[3][9][10][11] Схвалення ланаделумаба в США засноване на даних Ib фази багатоцентрового, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого, кількаразового дослідження.[3][7] За результатами цього дослідження FDA надало ланаделумабу статус пріорітетного препарату, інноваційного препарату, та орфанного препарату.[7][12] Клінічне дослідження ІІІ фази HELP оцінювало ефективність та безпечність ланаделумабу. Ланаделумаб розроблений компанією «Dyax Corp», пізніше права на виробництво та маркетинг препарату передані компанії «Shire».[13]

Найчастішими побічними ефектами препарату є реакції у місці ін'єкції, у тому числі синці у місці ін'єкції, інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль, шкірний висип, міалгія, запаморочення та діарея.[8]

Медичне застосування

[ред. | ред. код]

У США ланаделумаб застосовується у хворих старших 12 років для профілактики загострень спадковим набряком Квінке.[6] Немає даних щодо ефективності або безпеки ланаделумабу у хворих віком до 12 років.[8] Не проводились дослідження ланаделумабу щодо його безпечності у вагітних або годуючих жінок.[8]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

Протягом рандомізованого контрольованого клінічного дослідження ІІІ фази, яке вивчало ефективність та безпечність ланаделумабу для запобігання загострень спадкового ангіоневротичного набряку, найбільш поширеними побічними ефектами, які спостерігались у хворих, які лікувалися препаратом, були біль у місці ін'єкції (у 42,9 % хворих), вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів (у 23,8 % хворих), головний біль (у 20,2 % хворих), еритема в місці ін'єкції (у 95 % хворих), синці в місці ін'єкції (у 7,1 % хворих), запаморочення (у 6,0 % хворих).[14][15]

Механізм дії

[ред. | ред. код]

Механізм дії ланаделумабу полягає у зв'язуванні з ферментом плазми крові калікреїном, що призводить до пригнічення його активності. Калікреїн є протеазою, яка розщеплює кініноген, з якого згодом утворююється потужний вазодилататор брадикінін.[16] Хворі зі спадковим набряком Квінке мають дефіцит або зниження активності інгібітора С1, який є ферментом, що регулює активність калікреїн-кінінового каскаду.[3][16] Зниження активності інгібітора С1 призводить до підвищення рівня калікреїну та подальшого протеолізу кініногену.[3][16] Протеоліз кініногену призводить до збільшення виробництва брадикініну та кініногену у хворого. Підвищення рівня брадикініну спричинює вазодилатацію, підвищення проникності судин, а також загострення ангіоневротичного набряку та появу болю, спричиненого загостренням спадкового ангіоневротичного набряку.[3][16]

Дослідження ефективності

[ред. | ред. код]

У клінічне дослідження ІІІ фази, яке отримало назву «Effect of Lanadelumab», препарат порівнювався з плацебо щодо ефективності запобігання загострення спадкового набряку Квінке, це дослідження також відоме під назворю HELP. Метою рандомізованого контрольованого дослідження було вивчити ефективність ланаделумабу щодо запобігання загострень спадкового ангіоневротичного набряку.

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні з паралельними групами досліджували 125 хворих протягом 26 тижнів.[13][14] Хворі були рандомізовані щодо лікування ланаделумабом або отриманні плацебо у співвідношенні 1:2.[13][14] Особи, які отримували ланаделумаб, були далі рандомізовані у співвідношенні 1:1:1 щодо отримання дози 150 мг кожні 4 тижні, 300 мг кожні 4 тижні або 300 мг кожні 2 тижні.[13][14] Хворі, які отримували препарат, мали статистично значуще зниження частоти загострень спадкового ангіоневротичного набряку за місяць.[13][14] Хворі, які приймали ланаделумаб кожні 2 тижні, мали на 83 % менше помірних та важких загострень.[8] Результати дослідження показали, що всі 3 схеми дозування ланаделумабу були більш ефективними, ніж плацебо.[13][14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lanadelumab (Takhzyro) Use During Pregnancy. Drugs.com. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 4 вересня 2020. (англ.)
  2. ↑ Kenniston JA, Faucette RR, Martik D, Comeau SR, Lindberg AP, Kopacz KJ, Conley GP, Chen J, Viswanathan M, Kastrapeli N, Cosic J, Mason S, DiLeo M, Abendroth J, Kuzmic P, Ladner RC, Edwards TE, TenHoor C, Adelman BA, Nixon AE, Sexton DJ (серпень 2014). Inhibition of plasma kallikrein by a highly specific active site blocking antibody. The Journal of Biological Chemistry. 289 (34): 23596—608. doi:10.1074/jbc.M114.569061. PMC 4156074. PMID 24970892. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  3. ↑ а б в г д е Banerji A, Busse P, Shennak M, Lumry W, Davis-Lorton M, Wedner HJ, Jacobs J, Baker J, Bernstein JA, Lockey R, Li HH, Craig T, Cicardi M, Riedl M, Al-Ghazawi A, Soo C, Iarrobino R, Sexton DJ, TenHoor C, Kenniston JA, Faucette R, Still JG, Kushner H, Mensah R, Stevens C, Biedenkapp JC, Chyung Y, Adelman B (лютий 2017). Inhibiting Plasma Kallikrein for Hereditary Angioedema Prophylaxis (PDF). The New England Journal of Medicine. 376 (8): 717—728. doi:10.1056/NEJMoa1605767. PMID 28225674. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2021. Процитовано 17 лютого 2022. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  4. ↑ Statement On A Nonproprietary Name Adopted By The USAN Council — Lanadelumab [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ World Health Organization (2015). International Nonproprietary Names for Pharmaceutical Substances (INN). Proposed INN: List 114 (PDF). WHO Drug Information. 29 (4). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2020. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)
  6. ↑ а б в HIGHLIGHTS OF PRESCRIBING INFORMATION (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)
  7. ↑ а б в г FDA approves new treatment for rare hereditary disease. FDA. 30 вересня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)
  8. ↑ а б в г д www.takhzyro.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 24 червня 2022. (англ.)
  9. ↑ Chyung Y, Vince B, Iarrobino R, Sexton D, Kenniston J, Faucette R, TenHoor C, Stolz LE, Stevens C, Biedenkapp J, Adelman B (жовтень 2014). A phase 1 study investigating DX-2930 in healthy subjects. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 113 (4): 460—6.e2. doi:10.1016/j.anai.2014.05.028. PMID 24980392. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  10. ↑ A Single Increasing Dose Study to Assess Safety and Tolerability of DX-2930 in Healthy Subjects [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  11. ↑ A Double-Blind, Multiple Ascending Dose Study to Assess Safety, Tolerability and Pharmacokinetics of DX-2930 in Hereditary Angioedema Participants [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ Dyax Corp. Receives FDA Breakthrough Therapy Designation for DX-2930 for Prevention of Attacks of Hereditary Angioedema. www.businesswire.com (англ.). 7 липня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  13. ↑ а б в г д е Lanadelumab - Takeda. Adis Insight. Springer Nature Switzerland AG. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017. (англ.)
  14. ↑ а б в г д е Efficacy and Safety Study of DX-2930 to Prevent Acute Angioedema Attacks in Patients With Type I and Type II HAE. 13 травня 2021. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)
  15. ↑ Banerji, Aleena та ін. (27 листопада 2018). Effect of Lanadelumab Compared With Placebo on Prevention of Hereditary Angioedema Attacks A Randomized Clinical Trial. JAMA Network. 320 (20): 2108—2121. doi:10.1001/jama.2018.16773. PMC 6583584. PMID 30480729. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)
  16. ↑ а б в г Clinical Pharmacology Database. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Lanadelumab. Drug Information Portal. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланаделумаб&oldid=38190340