Координати: 59°59′35.75″ пн. ш. 30°19′37.15″ сх. д. / 59.99326° пн. ш. 30.32699° сх. д. / 59.99326; 30.32699
Очікує на перевірку

Ланська (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Ланська

Виборзький напрямок
Октябрська залізниця
Санкт-Петербург

59°59′35.75″ пн. ш. 30°19′37.15″ сх. д. / 59.99326° пн. ш. 30.32699° сх. д. / 59.99326; 30.32699
Рік відкриття 1869 (155 років)
Тип пасажирська
Колій 3
Платформ 2
Тип платформ(и) острівна і берегова
Форма платформи берегова — пряма, острівна — на дузі
Вулиця Сердобольна вулиця
Тарифна зона 1
Код станції 038215 ?
Код «Експрес-3» 2005045 ?
Мапа
Ланська на Вікісховищі
Будівля вокзалу

Ланськавузлова залізнична станція в історичному районі Ланська на двоколійній електрифікованій ділянці Виборзького напрямку Жовтневої залізниці між Санкт-Петербург-Фінляндський і станцією Шувалово. Також від станції відходить одноколійна (дві колії прямують тільки до наступної станції Нове Село) електрифікована лінія на Сестрорецьк, що має сполучення з основним напрямком в Білоострові і сполучна гілка зі станцією Кушелівка (Приозерський та Іріновський напрямки).

На станції зупиняються всі електропоїзди, прямуючі з Санкт-Петербург-Фінляндський в бік Виборгу та Сестрорецька, крім швидкісних.

Станція розташована на насипу, між платформами двох напрямків розташована Сердобольська вулиця.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція була відкрита в 1869 році[1] в складі Фінляндської залізниці. Перше дерев'яна будівля вокзалу була спроектована архітектором Вольмаром Вестлінгом[2].

Нова кам'яна чотириповерхова будівля вокзалу була побудована в 1910 році фінським архітектором Бруно Гранхольмом[en] в стилі «Північного модерну». На початок ХХІ століття розташована у залізничного насипу, нижче рівня полотна. Будівля вокзалу є пам'яткою архітектури регіонального значення.[3]

В 1934 році до станції підведені колії від Нового Села, і вона стала приймати потяги на Сестрорецьк.

Одночасно з електрифікацією залізниці до 4 серпня 1951 року на станції були влаштовані високі платформи[4].

Станція розташована на насипу, колії прямують 2 шляхопроводами над Сердобольською вулицею. У північній (парній) горловині станції колії прямують шляхопроводом над проспектом Випробувачів і шляхопроводом над Ланським шосе. Відразу за Ланським шляхопроводом відгалужується непарна колія на Сестрорецьк, прямуючі вниз і далі під головним ходом. Над Великим Сампсоніївським проспектом та Інститутським провулком розташовані по два шляхопроводи, два двоколійних для поїздів від і на Санкт-Петербург-Фінляндський та від/на Кушелівку, інші два одноколійні тільки від/на Кушелівку. Є ще один одноколійний шляхопровід біля вхідного світлофора з боку Кушелівки над Землеробською вулицею.

Платформа непарного напрямку (на Виборг та Сестрорецьк) знаходиться на північ від шляхопроводу над Сердобольською вулицею. На північ від шляхопроводу також примикає парна колія з Сестрорецьку (до головного ходу вона підходить ще перед шляхопроводом над Ланським шосе, і до примикання до головного ходу є поруч з ним). Платформа парного напрямку (на Санкт-Петербург-Фінляндський) знаходиться на південь від шляхопроводу.

З обох платформ влаштовані сходові спуски на тротуари Сердобольської вулиці.

На станції 3 колії: дві головні, на які прибувають електропоїзди та одна для вантажних поїздів, на неї можуть прийматися потяги вагою до 3500 т. Ця колія відходить на Кушелівку на південь від станції.

Фотогалерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перший пробний поїзд був пущений 22 червня (4 липня) 1869 рік.
  2. Корешонков, Олег (28 квітня 2006). Залізниці Карельського перешийка (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 20 лютого 2009.
  3. Закон Санкт-Петербурга № 141-47 от 02.07.1997. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  4. Послідовність електрифікації ділянок залізниць Карельського перешийка. Архів оригіналу за 9 жовтня 2009. Процитовано 12 липня 2018.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Санкт-Петербург-Фінляндський Виборзький напрямок ОЗ Удєльна
Нове Село

Посилання

[ред. | ред. код]