Ланцюговий екскаватор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ланцюговий екскаватор.JPG

Ланцюговий екскаватор (рос. экскаватор цепной, англ. bucket-chain excavator; нім. Kettenbagger m) — самохідна гірнича машина безперервної дії з виконавчим органом у вигляді нескінченного ланцюга з закріпленими на ньому ковшами. Виконується на залізничному, гусеничному або крокуючому ходу з поворотною або неповоротною платформою.

Призначений для проведення розкривних або видобувних робіт верх. і ниж. черпанням у породах або вугіллі невисокої міцності при т-рі до -35°С, розробки виїмок (каналів) з видаленням породи у відвал або навантаження гірничої маси у трансп. засіб безперервної або циклічної дії. Ковші Е.л. (від 20 до 60 шт.) кріпляться на пальцях до шарнірів ланок нескінченного ланцюга, який переміщається тяговими зірками по котках і напрямних ковшової рами; нижня гілка ланцюга завжди рухається до екскаватора, відділяючи ковшами породу від вибою і транспортуючи її до місця розвантаження, розташованого біля ведучих зірок.

Порода з ковшів, які огинають тягові зірки, висипається або на приймальний стіл, який обертається, або на перевантажувальний конвеєр, які передають її в бункер або на відвальний конвеєр. Ківшева рама і відвальна стріла підвішуються, як правило, до металоконструкцій, які мають індивідуальні консолі противаг.

Сучасні Е.л. мають продуктивність від 36-73 м3/год. до 8-15 тис. м3/год. Вони використовуються на кар'єрах нерудних будматеріалів при розробці глин, піску, гравію і талих ґрунтів та ін.

Е.л. компонуються за шістьма принциповими схемами (рис.).

Історія

[ред. | ред. код]

Перше задокументоване використання ковшового ланцюгового екскаватора було в 1859 році[1] французьким підприємцем Альфонсом Кувре. Кілька ланцюгових екскаваторів Couvreux були використані при будівництві Суецького каналу.[1]

Огляд

[ред. | ред. код]

Ланцюговий екскаватор працює подібно до роторного екскаватора, використовуючи серію ковшів для копання матеріалу перед тим, як скинути його в ковшовий жолоб і відкласти через розвантажувальну стрілу. Основна відмінність полягає в тому, що ковші кріпляться на гнучкому ланцюзі, як і полотно бензопили, а не на жорсткому колесі. Ланцюговий екскаватор використовуються в основному для розкопки матеріалу під надбудовою транспортного засобу, тоді як роторні екскаватори зосереджені в основному на розкопці верхнього шару ґрунту та/або ресурсів.[2]

Ланцюгові екскаватори відрізняються за діапазоном і розміром, хоча більшість із них надзвичайно великі, деякі з них здатні викопувати 14 500 м3/год. Наприклад, середній ланцюговий екскаватор від Tenova Takraf важить близько 1150 тонн і має загальну довжину 58,5 метрів із ковшовою драбиною 23,5 метра. Швидкість ковшового ланцюга становить 1,22 м/с із силою копання 1170 кН/м2. Ланцюгові екскаватори, такі як RK 5000 з Чехії, важать до 5000 тонн.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Haddock, Keith. Giant Earthmovers : An Illustrated History (англ.). MotorBooks International. ISBN 978-1-61060-586-1.
  2. TAKRAF GmbH - Mining Equipment. web.archive.org. 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 20 жовтня 2023.
  3. How a 5,000 Ton Excavator "Walks" Away When Its Work Is Done. Popular Mechanics (амер.). 17 травня 2017. Процитовано 20 жовтня 2023.

Література

[ред. | ред. код]