Латентна гомосексуальність

Латентна гомосексуальність, прихована гомосексуальність — потяг до людей своєї статі, який не проявляється на свідомому рівні і не виражається в будь-яких відкритих діях. Цей прихований потяг з різних причин може бути заглушений, або ж людина може його не усвідомлювати як гомосексуальність. Латентна гомосексуальність може згодом стати явною, але може так ніколи і не проявитися, залишаючись прихованою і неусвідомленою.

Словосполучення «латентна гомосексуальність» першим запропонував Зигмунд Фрейд, який розцінював це явище як причину неврозу. В інших випадках Фрейд відзначав, що латентна гомосексуальність властива всім людям внаслідок загальної вродженої бісексуальності:

«усі люди здатні на вибір об'єкту однакової з собою статі і проробляють цей вибір у своєму несвідомому. Ба більше, прихильності лібідонозних почуттів до осіб своєї статі відіграють як чинники нормального душевного життя не меншу, а як рушійні сили захворювання більшу роль, ніж ті, що відносяться до протилежної статі»^[1].

Зв'язок з гомофобією

Наприкінці XX століття з'явилася теорія, згідно з якою гомофобія — це результат латентної гомосексуальності. У 1996 році в університеті Джорджії було проведено дослідження, яке показало, що у деякої кількості чоловіків, що висловлювали гомофобні погляди, проявляється латентна гомосексуальність^[2]. У дослідженні взяли участь 84 людини, з яких 35 позиціювали себе як гомофоби, і 29 не висловлювали таких поглядів, інші 20 були толерантні. Піддослідним показували порнографію різного роду і вимірювали рівень ерекції пеніса в процесі її перегляду. При перегляді гетеросексуальної і лесбійської порнографії відмінностей в реакції на неї між двома групами майже не спостерігалося, але при перегляді гомосексуальної порнографії проявилися різкі відмінності.

Згідно зі звітом дослідників, серед групи, яка не виявляла гомофобних поглядів, лише у 24 % випробовуваних ерекція була помітною, тоді як серед гомофобної групи таких виявилося 54 %. Крім того, ерекції майже зовсім не виникала у 66 % негомофобної групи, тоді як у гомофобній групі таких було 20 %. Коли ж випробуваним запропонували самим оцінити, наскільки їх збудила гомосексуальна порнографія, то більшість членів гомофобної групи значно недооцінили рівень свого збудження.

У 2012-му році вчені з трьох університетів (Університет Рочестера, Університет Ессекса і Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі) провели дослідження, яке показує зв'язок між гомосексуальністю індивіда, його авторитарним вихованням і гомофобією. Зокрема йдеться:

«Коли індивіди ростуть з авторитарними батьками, у них може не бути можливості досліджувати свої внутрішні цінності і ідентичності, в результаті чого вони не сприймають деякі аспекти власної особистості. З огляду на стигматизацію гомосексуальності, індивіди, які відчувають незабезпеченість власної автономії від батьків можуть бути особливо мотивовані в приховуванні власних гомосексуальних потягів»^[3].

Один з дослідників, професор клінічної та соціальної психології Університету Рочестера Річард Раян, зокрема підсумовує:

«Дослідження включає в себе чотири окремих експерименти, проведених у США і Німеччині. У кожному з чотирьох експериментів брали участь 160 студентів. Відкриття дають нове емпіричне підтвердження на користь психоаналітичної теорії, згідно з якою страх, тривога і аверсія деяких на вигляд гетеросексуальних людей проти геїв і лесбійок може бути результатом власних пригнічених гомосексуальних бажань»^[4].

Примітки

↑ Фрейд З. Три очерка по теории сексуальности. // Он же. Психология бессознательного: Сборник произведений. — М.: Просвещение, 1989. — С. 129—130. Цит. за: І. С. Кон. Лунный свет на заре: Лики и маски однополой любви [Архівовано 28 червня 2016 у Wayback Machine.] — М.: Олимп, АСТ, 1998. — С. 27. Пор. також: Жизнь и здоровье мужчины: Большая энциклопедия. — М.: Олма-Пресс, 2006. — С. 551. (рос.)
↑ Henry E. Adams, Lester W. Wright, Jr., and Bethany A. Lohr (1996). «Is Homophobia Associated With Homosexual Arousal?». Journal of Abnormal Psychology Vol. 105, No. 3, 440—445
↑ Weinstein, Netta; Ryan, William S.; DeHaan, Cody R.; Przybylski, Andrew K.; Legate, Nicole; Ryan, Richard M. (2012). «Parental autonomy support and discrepancies between implicit and explicit sexual identities: Dynamics of self-acceptance and defense». Journal of Personality and Social Psychology Vol 102(4), Apr 2012, 815-832 [1] [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
↑ Homophobia linked to lack of awareness of one's sexual orientation and authoritarian parenting, study shows. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013.

Посилання

The Roots Of Homophobia - Putting Freud To The Test [Архівовано 21 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Портал «ЛГБТ»

[1] Фрейд З. Три очерка по теории сексуальности. // Он же. Психология бессознательного: Сборник произведений. — М.: Просвещение, 1989. — С. 129—130. Цит. за: І. С. Кон. Лунный свет на заре: Лики и маски однополой любви [Архівовано 28 червня 2016 у Wayback Machine.] — М.: Олимп, АСТ, 1998. — С. 27. Пор. також: Жизнь и здоровье мужчины: Большая энциклопедия. — М.: Олма-Пресс, 2006. — С. 551. (рос.)

[2] Henry E. Adams, Lester W. Wright, Jr., and Bethany A. Lohr (1996). «Is Homophobia Associated With Homosexual Arousal?». Journal of Abnormal Psychology Vol. 105, No. 3, 440—445

[3] Weinstein, Netta; Ryan, William S.; DeHaan, Cody R.; Przybylski, Andrew K.; Legate, Nicole; Ryan, Richard M. (2012). «Parental autonomy support and discrepancies between implicit and explicit sexual identities: Dynamics of self-acceptance and defense». Journal of Personality and Social Psychology Vol 102(4), Apr 2012, 815-832 [1] [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.]

[4] Homophobia linked to lack of awareness of one's sexual orientation and authoritarian parenting, study shows. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]