Латофат Кенджаєва
Латофат Кенджаєва | |
---|---|
Народилася | 8 червня 1950 (74 роки) |
Країна | Таджикистан |
Діяльність | поетеса, дитяча письменниця, письменниця |
Латофат Кенджаєва (тадж. Латофат Кенҷаева; поетичний псевдонім Сабрін) — таджицька поетеса, журналістка та письменниця, член Спілки письменників Таджикистану.
Латофат Кенджаєва народилася 8 червня 1950 року в Ганчійському районі Согдійської області. Після закінчення середньої школи № 1 району в 1967 році вступила до Таджицького державного університету (нині Таджицький національний університет). Закінчила з відзнакою факультет журналістики Таджицького державного університету (1972), працювала у літературно-драматичному відділі Комітету радіо і телебачення Таджикистану. Закінчила Ташкентське відділення Всесоюзного інституту радіо і телебачення (1972). З 1981 року працює головним редактором молодіжного журналу «Істікбол» (колишній «Машал»). У 1996 році заснувала Організацію талановитих дітей Республіки під назвою «Істікбол», яка в 2008 році перейменована в міжнародну громадську організацію і є її головою.[1]
Ще зі школи пише вірші та дитячі вірші. Зразки віршів та оповідань Латофат Кенджаєвої опубліковані в періодичних виданнях, у книзі «Огляд дитячої літератури» та в кількох збірках. Книга Латофата Кенджаєвої «Скринька перлів» створена для дітей у 1997 році у формі вірша, яка була затверджена Міністерством освіти Республіки Таджикистан у 1998 році як підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Цією книгою користуються таджицькі школярі, про що свідчить те, що вона вийшла трьома виданнями.[2] Інші поетичні та прозові твори Латофата Кенджаєвої у збірках
- "Лолаарӯсак" (1980),
- "Таронаҳо" (1982),
- "Марҷони ранга" (1986),
- "Шарораи хотираҳо" (1990),
- "Сандуқчаи марворид" (1997),
- "Рози шабнам" (2000),
- "Мусича ва Дурдона" (2003),
- "Оҳи гусаста" (2003),
- "Нома ба бародар" (2005),
- "Гурбаи Сомон ва ҷӯҷаи Ораш" (2005),
- "Наҷотбахши дунё кист?" (2005),
- "Қофиябозӣ 1-2" (2006),
- "Шеърҳо" (2009),
- "Хилвати гесӯ" (2009),
- "Фариштае ба нури орзу" (2009),
- "Афсонаи Тилонур" (2010),
- "Гаҳвораҷунбон" (2010),
- "Саргузашти чуҷаи доно" (2012),
- "Қофиябозӣ - 10" (2013),
- "Мӯрчаяки баднафс" (2013),
- "Зиёфат" (2013),
- "Афсонаи 10" (2013),
- "Бозии рустшавакон" (2013),
- "Шукрон, куҷоӣ?" (2014),
- "Очабузи Шоҳона" (2014),
- "Садбарги ҳае" (2014) та інші, які розраховані як на дітей і підлітків, так і на старше покоління.[3]
- ↑ Латофат Кенҷаева ,Фараж. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ , Шамими меҳр, Душанбе: Озар,2010
- ↑ ТҶБ Истиқбол. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 31 травня 2014.